Закон про маркування

                        НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ  ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ  СПОЖИВЧЕ МАРКОВАННЯ   ЗАГАЛЬНІ  ПРАВИЛА

                                                   ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСКАЯ МАРКИРОВКА ОБЩИЕ ПРАВИЛА

FOOD PRODUCTS   CONSUMER MARKS   GENERAL RULES

Чинний від 2010_-__-___

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на харчові продукти вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладами ресторанного господарства (у тому числі в дошкільних закладах, школах, лікувальних, лікувально-профілактичних установах та інше), що безпосередньо пов’язані з обслуговуванням споживачів, і встановлює загальні правила та поняття щодо необхідної інформації про харчові продукти, яка повинна наноситись на споживчу тару. Вимоги цього стандарту слід враховувати підприємствами торгівлі під час розфасовування продуктів з метою їх подальшого продажу споживачам.

Стандарт не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби.

Цей стандарт придатний для використання під час виробництва, зберігання, ідентифікації харчових продуктів.

Вимоги до марковання харчових продуктів, що встановлені в чинних національних, міждержавних та інших нормативних документах, використовують в частині, що не суперечить цьому стандарту.

Інформацію, передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торговельну мережу, надає продавець.


2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

 

ДСТУ 878-93

Води мінеральні питні. Технічні умови

 

ДСТУ 1009-92

 

Цукор ванільний. Технічні умови

ДСТУ 2154-2003

 

Бджільництво. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2208-93

 

Чайна промисловість. Терміни та визначення

ДСТУ 2209-93

 

Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2211-93

 

Крохмаль та крохмалепродукти. Терміни та визначення

ДСТУ 2212:2003

 

Молочна промисловість. Молоко та кисломолочні продукти. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2296-93

Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Фірма, розміри, технічні вимоги та правила застосування

ДСТУ 2368–94

Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2423-94

 

Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2450-94

 

Оцет спиртовий харчовий натуральний. Технічні умови

ДСТУ 2567-94

 

Цукрове виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2629-94

 

Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2633-94

 

Кондитерське виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2887- 94

Пакування та маркування. Терміни та визначення

ДСТУ 3001-95

 

Виробництво маргарину. Терміни та визначення

ДСТУ 3145-95

Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги

ДСТУ 3146-95

Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Штрихові позначення EAN. Вимоги до побудови

 

ДСТУ 3583-97

(ГОСТ 13830-97)

 

Сіль кухонна. Загальні технічні умови

ДСТУ 3651.0-1997

Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення

 

ДСТУ 3747-98

 

Сіль кухонна. Виробництво. Терміни та виз­на­чення

ДСТУ 3888-99

 

Пиво. Загальні технічні умови

ДСТУ 3938-99

М‘ясна промисловість. Продукти забою тварин. Терміни та визначення

ДСТУ 4307:2004

Сіль йодована. Технічні умови

ДСТУ 4399:2005

Масло вершкове. Технічні умови

ДСТУ ISO 3166-1-2000

Коди назв країн світу.

ДСТУ-П-4283:2004

Консерви. Соки та соковмісні продукти. Терміни та визначення”

 

ДСТУ ISO 14020:2003

Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи (ISO 14020:2000, IDT)

ДСТУ ISO 14021-2002

Екологічні маркування та декларації. Екологічні само декларації (екологічне етикетування типа ІІ) (ISO 14021:1999, IDT)

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

В цьому стандарті використано терміни та визначення понять з чинних термінологічних стандартів, а також такі:

3.1 біологічно активна харчова добавка (БАД) - спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини;
3.2 виробник - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації;

3.3 генетично модифікований організм (ГМО) – організм що містить нову комбінацію генетичного матеріалу, отриманого з використанням генної інженерії (організм – будь яка форма біологічного існування, в т.ч. стерильні організми, віруси та віроїди, здатна до масовідтворення або передачі спадкових факторів);

3.4 правдива інформація – інформація, яка не викликає сумніву, цілком вірна, точна;

3.5 знак – зображення із відомим умовним значенням;

3.6 етикетка будь-який ярлик, клеймо, знак, ілюстрований або інший описувальний матеріал, написаний, надрукований, написаний за трафаретом, маркований, вибитий або нанесений у вигляді відбитка, чи прикріплений до кожної одиниці споживчої тари харчового продукту.
3.7 ідентифікація - процедура, в ході якої за документами, маркуванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для даного виду продукції характеристиками і ознаками встановлюється відповідність продукції відомостям та властивостям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній загальній назві даного виду продукції;

3.8 інгредієнт – складова частина будь-якого складного продукту або суміші, складник, компонент;

3.9 маркування харчового продукту – це опис, призначений для того, щоб проінформувати споживача щодо харчових якостей харчового продукту;

3.10 нові харчові продукти (нова продовольча сировина) – харчові продукти та продовольча сировина, які: вперше розроблені (отримані) в Україні і для яких ще не встановлено показників якості та безпеки; виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовувалися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі методами генної інженерії; вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, та органолептичні показники, та харчову цінність; вперше ввозяться на митну територію України;

3.11 небезпечна продовольча продукція - продовольча продукція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для даного виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини;
3.12 неякісна продовольча продукція - продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах чи нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, якість якої не може задовольнити потреб споживача у задекларованому обсязі;
3.13 номінальна кількість товару – кількість товару, зазначена на ярлику чи на споживчій тарі або в нормативному документі, позначення якого нанесене на ярлик;
3.14 партія фасованого товару в пакованнях (далі - партія) певна кількість паковань, які містять одну і ту саму номінальну кількість товару, мають один і той самий спосіб фасування, один і той самий вид споживчої тари, фасований в одному і тому самому місці за певний проміжок часу. 
3.15 продавець - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу;
3.16 харчовий продукт (ХП) – будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідного оброблення,  вживає людина в їжу або для пиття;
3.17 спеціальні харчові продукти (СХП) – дієтичні, оздоровчі, профілактичні харчові продукти та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо;
3.18 споживач - громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи,  послуги) для власних побутових потреб;
3.19 споживче маркування – маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів поводження з нею під час споживання , а також рекламує продукцію (ДСТУ 2887);
3.20 споживча тара – тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару;
3.21 строк - певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
3.22 суб‘єкти підприємницької діяльності – підприємства (їх об‘єднання), установи і організації незалежно  від форм власності, фізичні особи – суб‘єкти підприємницької діяльності, у тому числі іноземні виробники (експортери), що здійснюють фасування, продаж фасованих товарів  в пакованнях або їх увезення в Україну;
3.23 тара – основний елемент паковання, що є виробом для розміщення товару;
3.24 термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати;
3.25 строк придатності – проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчових продукт зберігає відповідність параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості;

3.26 товарний знак - позначення для відмінності товарів одних фізичних і юридичних осіб від однорідних товарів інших фізичних і юридичних осіб;

3.27 упаковка – технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист  товару від пошкоджень та втрат у процесі його обігу, а довкілля від забруднень; 
3.28 паковання – одиниця товару в упаковках (споживчій тарі), за винятком обгорток та інших матеріалів, що запаковані разом з товаром;
3.29 фасування – розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням товару;
3.30 харчова добавка - природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей;
                3.31 поживна цінність – усі основні природні компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітаміни, мінерали та солі;
3.32 ярлик – виріб заданих форм, розмірів та матеріалу, призначений для нанесення маркування та прикріплений безпосередньо до упаковки чи продукції або вкладений в упаковку, або нанесений безпосередньо на споживчій тарі.

3.33 харчова цінність продукту - провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини в основних харчових речовинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо);

3.34 енергетична цінність - показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини;

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧА

Маркування продукту має бути чітким та зручним для сприйняття. Фон етикетки та текст, який на неї нанесений, за кольором і відтінками не повинні поглинати одне одного.

4.1 Маркування продукту не допускається наносити з метою надання інформації щодо переваги цього продукту у порівнянні з аналогічним харчовим продуктом, на якому немає такого маркування.

4.2 Виробник (продавець) зобов’язаний своєчасно подавати споживачу інформацію про харчові продукти.

Ця інформація не повинна вводити в оману споживача. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту та носити правдиві відомості щодо продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, харчової цінності, природи походження, способів виготовлення та споживання, а також інших властивостей, які характеризують прямо або опосередковано якість та безпеку харчового продукту,  повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та виключати можливість помилкового сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками.

4.3 Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом з харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних позначень в т.ч. штрихового кодування та рисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятного для певного виду продуктів.

Маркування повинне відповідати вимогам чинного законодавства та      CODEX STAN 1 [1].

Екологічне маркування має відповідати вимогам ДСТУ ISO 14020 та         ДСТУ ISO 14021.

Штрихове кодування - згідно з ДСТУ 3145 та ДСТУ 3146.

4.4 Текст на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші обов’язково має бути нанесений державною мовою, а додатково, за вимогою замовника, продубльований іншою мовою, згідно з чинним законодавством України.

Текст, написи та мова мають відповідати нормам української лексики або іншої мови, якою подано інформацію про харчовий продукт.

4.5 Інформація про харчові продукти повинна містити такі данні:

4.5.1 Назва продукту

4.5.1.1 Назву продукту складають, як правило, з декількох слів, вона має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, давати змогу вирізняти даний продукт від інших. Всі слова назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, ярлик, листок-вкладиш повинні бути однаковими за розміром та кольором. Загальна назва продукту за розміром шрифту повинна бути у 1,5 рази більша, ніж інша інформація.

У разі цифрового позначення вмісту основного складника у назві, під час маркування, необхідно зазначати його фактичний вміст поруч з назвою складника (наприклад, майонез „Оливковий 80% жиру” або майонез „Оливковий (80% оливкової олії)”).

4.5.1.2 В назві продукту необхідно обов‘язково подавати інформацію щодо характерних властивостей та спеціального оброблення продукту („натуральний”„концентрований”, „відновлений”, „сухий”, „сублімований”, „пастеризований”, „стерилізований”, „термізований”, „УВТ-оброблений”, „охолоджений”, „заморожений”, „генетично модифікований” та ін.), яку включають в основну назву продукту та розташовують безпосередньо поряд з найменуванням продукту.

Харчові продукти необхідно супроводжувати інформацією щодо спеціальних способів (методів) оброблення самого продукту або його інгредієнтів (наприклад: опромінення іонізувальним випромінюванням). Інформацію про таке оброблення слід розташовувати безпосередньо біля назви продукту. Шрифт, яким подають зазначену інформацію не повинен бути меншим, ніж назва самого продукту.

4.5.1.3 Назви харчових продуктів повинні відповідати назвам, які використовують в чинних в Україні нормативних документах.

Перелік основних назв харчових продуктів наведено у додатку А.

Імпортовані харчові продукти, що не є традиційними для України (наприклад: равіолі, мате, лечо, та ін.), повинні мати назви, що відповідають міжнародним, регіональним та національним стандартам та регламентам. Інформація про це повинна міститися в контрактах. Таку інформацію обумовлюють в договорі/контракті.

Якщо в національних стандартах України, міждержавних, міжнародних, регіональних стандартах і регламентах конкретні назви харчових продуктів не встановлені, їх встановлює виробник з урахуванням вимог, що зазначені вище.

4.5.1.4 Допускається використовувати присвоєні розробникам фантазійні найменування, найменування за місцем виготовлення або за назвою виробника продукту за умови, якщо вони не суперечать вимогам цього розділу.

4.5.1.5 Інформація про такі властивості продуктів, як „Вирощений з використанням тільки органічних добрив”, „Вирощений без використання пестицидів”, „Вирощений без використання мінеральних добрив”, „Вітамінізований”, „Без консервантів” та інших допускається тільки за наявності у виробника документального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади згідно з установленим порядком.

4.5.1.6 Не допускається:

- у назві харчового продукту зазначати, що він є продуктом типу іншого відомого продукту (наприклад: мінеральна вода типу Боржомі, Нафтуся і т.п.);

- надавати харчовим продуктам назви, які вводять споживача в оману відносно природи походження харчового продукту (промислововиготовленим аналогам натуральних продуктів надавати назви, ідентичні назвам натуральних продуктів, наприклад: білковій ікрі – „Ікра чорна зерниста”; паличкам, що виготовлені з риби чи іншої сировини, - „Крабові палички”); використовувати в назвах харчових продуктів назви натуральних харчових продуктів, – м‘яса, риби, молока, масла, плодів, овочів та ін. – які в тій чи іншій формі не входять в їхній склад. (В разі включення в склад таких продуктів ароматизаторів, що імітують наявність в них натуральних харчових продуктів (інгредієнтів), в їх назві зазначають, що ці продукти з ароматом м‘яса, риби, молока, фруктів, овочів та ін. залежно від того, аромат якого продукту він набув);

- виготовляти під однією назвою декілька різних видів харчових продуктів;

- включати традиційні назви продуктів у назви новорозроблених видів продуктів;

- наносити на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш зображення продуктів, сировинних компонентів (а також зображення тварин та рослин), що не були використані під час виготовлення упакованих в споживчу тару (для вагових – в транспортну тару) харчових продуктів

Примітка. Під час маркування харчових продуктів дозволяється наносити ідентифікаційну позначку, яка імітує продукти, сировинні компоненти, рослини, які не були використані під час виготовлення харчового продукту,  за умови одночасного виконання таких вимог:

а) рецептурою (технологічною інструкцією), згідно з якою виробляють харчовий продукт, передбачено використання ароматизаторів, ароматичних препаратів, які надають продукту смаку (аромату) продуктів, сировинних компонентів, рослин, які не були використані під час виготовлення харчового продукту;

б) в безпосередній близькості з ідентифікаційною позначкою розташований напис: «зі смаком» або «з ароматом». Загальний розмір ідентифікаційної позначки з написом: «зі смаком» або «з ароматом» не повинен перевищувати 1/6 частини тари;

г) у назві харчового продукту обов`язково зазначено, що цей харчовий продукт є «зі смаком ...» або «з ароматом ...», відповідно до того смаку або аромату, якого набув харчовий продукт внаслідок використання ароматизаторів, ароматичних препаратів Напис «зі смаком ...» або «з ароматом ...» в назві такого харчового продукту нанесений розбірливо, шрифтом не меншим, ніж загальна назва харчового продукту.;

- використання назви продукту, який відрізняється за своїми складовими від типових ознак і складників продукту, якщо вони не мають товарознавчих характеристик, притаманних їхньому найменуванню наприклад:

- є цукерки „РОМАШКА польова”, має бути „РОМАШКА ПОЛЬОВА” або „ПОЛЬОВА ромашка”;

- є – МАСЛО З КОРОВ’ЯЧОГО МОЛОКА (СКЛАД: ВЕРШКИ МОЛОЧНІ, олії рослинні, емульгатор, стабілізатор....) має бути МАРГАРИН ....;

- формування та використання назви продукту, яка у будь-який спосіб переінакшує, приховує, фальсифікує чи модифікує назви, підписи, монограми, голограми, торгові марки, літери, цифри, заводські номери, емблеми, знаки будь-якого характеру, нанесені на товари і призначені для їхньої ідентифікації та застосування назв, зміст яких носить оманливий характер.

4.5.1.7 Не допускається нанесення на харчові продукти надпису „Екологічно чистий”.

4.5.1.8 У разі, якщо продукт може негативно впливати на здоров‘я споживача, необхідно подавати інформацію щодо застереження споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками).

4.5.1.9 Дочірні підприємства власників товарних знаків (компаній та фірм), а також інші підприємства і організації, що отримали в установленому порядку право (ліцензію) на виготовлення і реалізацію харчових продуктів з товарним знаком цих компаній і фірм, наносять на харчові продукти назви, установлені компаніями і фірмами-власниками товарних знаків.

Назву продукту, сформовану відповідно до викладених вище вимог, може бути доповнено фірмовою назвою, в т.ч. написаними літерами латинської абетки, нанесенням фірмової марки (знака).

4.5.2 Назва місцезнаходження

4.5.2.1 У назві місцезнаходження зазначають юридичну адресу, включаючи країну-виробника (пакувальника, експортера, імпортера або вітчизняного виробника продукту), а також ліцензіара (якщо харчовий продукт виготовлено за ліцензією). Назва міста виготовлення продукту може входити у назву харчового продукту. Юридичну адресу (у разі якщо адреса виробника і юридична і поштова адреси відрізняються, то на маркування слід надавати відповідний перелік адрес) виробника зазначають українською мовою, та, додатково, на розсуд виробника, мовою країни місцезнаходження виробника.

На продуктах вітчизняного виробництва слід зазначати назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об‘єкта) виробництва.

На імпортованих харчових продуктах  слід зазначати назву, адресу і телефон імпортера.

4.5.2.2 Якщо сировина, напівфабрикати, харчові продукти (наприклад чай, кава, худоба і птиця для забою чи м‘ясо для перероблення, молоко, олія, крупи, борошно і т.п.) постачаються численними виробниками на підприємства, що здійснюють технологічне перероблення, яке змінює їхні властивості та перетворює їх в готові (в т.ч. фасовані) для реалізації споживачам  харчові продукти, внаслідок чого неможливо зазначити виробника кожної конкретної партії, тоді виробником і пакувальником таких харчових продуктів вважають підприємства, що здійснюють технологічне оброблення.

4.5.2.3 Якщо виробник продукту не є одночасно і пакувальником, і експортером, то, окрім виробника і його адреси, повинні бути зазначені пакувальник, експортер та їхня адреса.

4.5.2.4 Назву виробника та експортера харчового продукту допускається наносити літерами латинського алфавіту.

4.5.2.5 Назва місця походження - це назва країни, населеного пункту, географічної місцевості (об‘єкту), яку використовують для позначення харчового продукту, особливі властивості якого виключно або головним чином визначаються характерними для цієї місцевості (об‘єкту) природними умовами чи людськими факторами, або і природними умовами, і людськими факторами одночасно.

Назвою місця походження товару може бути історична назва географічної місцевості (об‘єкту).

Не допускається використання зареєстрованої назви місця походження харчового продукту юридичними і фізичними особами, які не мають відповідного свідоцтва на право користування назвою місця походження харчового продукту, навіть, якщо при цьому зазначено справжнє місце походження харчового продукту, або назву використовують у перекладі у поєднанні з такими словами рід, тип, імітація і тому подібними, а також використання схожого позначення для однорідних харчових продуктів здатного увести споживачів в оману відносно місця походження і особливих властивостей харчового продукту.

Якщо напівфабрикат (сировина), виготовлений в одній країні, проходить в іншій країні технологічне оброблення, яке змінює його властивості або перетворює в готовий виріб, то, під час нанесення інформації, іншу країну розглядають як країну його походження.

4.5.3 Товарний знак виробника

Товарний знак виробника, повинен бути зареєстрований у порядку, встановленому в країнах місцезнаходження виробника.

4.5.4 Позначення маси нетто, чи об‘єму, чи кількості продукту

Кількість харчового продукту слід зазначати у встановлених одиницях вимірювання (вага, об‘єм або поштучно).

Для продуктів, в яких основний компонент знаходиться в рідкому середовищі (у сиропі, тузлуку, маринаді, розсолі, у фруктовому або овочевому сокові , в бульйоні та ін.), окрім загальної маси нетто необхідно зазначати масу основного продукту.

Масу нетто і об‘єм продукту потрібно зазначати в метричній системі мір та згідно з ДСТУ 3651.0. Для харчових продуктів, які продають „на вагу” (зважування в присутності споживача) масу нетто чи об‘єм продукту допускається не зазначати.

4.5.5 Склад продукту

4.5.5.1 Перелік інгредієнтів наводять для усіх харчових продуктів. Перед переліком інгредієнтів повинен бути заголовок „Склад”. Загальні назви інгредієнтів перераховують у порядку зменшення у продукті їхньої масової частки.

Якщо певний інгредієнт є харчовим продуктом, з двох чи більше складників, то такий інгредієнт допускається включати в перелік інгредієнтів під власною назвою. В цьому випадку, безпосередньо після назви такого складника (в дужках), наводять перелік (список) складників його інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки.

Воду, яка входить в рецептуру виготовлення продукту, зазначають у списку інгредієнтів, за виключенням тих випадків, коли вона є складником відновлених продуктів, а також таких інгредієнтів, як: розсіл, маринад, сироп, бульйон, тузлук і ін. згаданих у списку інгредієнтів під власною назвою.

У списку інгредієнтів не зазначають:

- леткі компоненти продукту, які випаровуються під час його виготовлення;

- речовини і допоміжні матеріали, які використовують як агенти для перероблення;

- речовини, які використовують як розчинники або носії.

4.5.5.2 Слід обов‘язково наносити інформацію щодо застосування під час виготовлення продукту харчових добавок, біологічно активних добавок до їжі, ароматизаторів, харчових продуктів нетрадиційного складу з включенням невластивих їм компонентів білкової природи і щодо харчових продуктів, отриманих з використанням джерел ГМО та щодо їхнього вмісту у використовуваній сировині. Цю інформацію необхідно наносити шрифтом, не меншим, ніж шрифт основної назви продукту.

Інформацію для споживача щодо продуктів, отриманих з використанням джерел ГМО, наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, ярлик, листок-вкладиш у вигляді відповідних написів та знаків. Маркування таких продуктів, повинно відповідати вимогам Директиви 2001/18 [2] та Регламенту 1830/2003 [3].

В разі зазначення харчових добавок використовують наступні групові назви харчових добавок: антиокислювачі; речовини для оброблення борошна; речовини, які запобігають злежуванню та утворенню комків; речовини, які сприяють збереженню забарвлення; вологоутримувальні агенти; напівфабрикати для покриття кондитерських виробів; драглеутворювачі; загусники; кислоти; консерванти; барвники; наповнювачі;  піноутворювачі; підсолоджувачі; розрихлювачі; регулятори; стабілізатори; ущільнювачі; підсилювачі смаку та запаху; емульгатори; емульгувальні солі та т.п.

Після групової назви зазначають індекс відповідно до Міжнародної цифрової системи (INS), або Європейської цифрової системи (Е), або назву харчової добавки.

Під час застосування ароматичних речовин (ароматизаторів) слова „ароматична речовина” або „ароматизатор” слід супроводжувати прикметником: „натуральний” „штучний” чи „синтетичний”, залежно від природи походження, та назви ароматизатора (наприклад, ароматизатор натуральна ваніль).

В разі застосування барвників інформацію слід подавати з урахуванням їхньої природи походження та назви – „натуральний”, „синтетичний”, „штучний”.

Відповідно до переліків, затверджених центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я України, інформація щодо біологічно активних добавок до їжі з тонізувальними властивостями, гормоноподібною і впливаючою на ріст тканин організму людини дією, харчових добавок і харчових продуктів, які містять ці добавки, а також щодо харчових продуктів нетрадиційного складу з включенням невластивих їм компонентів білкової природи повинна містити відомості про протипоказання щодо застосування для окремих видів захворювань. Така інформація повинна бути узгоджена у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.

4.5.5.3 Застереження щодо застосування харчових продуктів для окремих видів захворювань наносять на етикетку або контретикетку, або ярлик, або листок-вкладиш, який додають до кожного паковання.

Будь-яка інформація щодо спеціальних харчових властивостей, лікувального, дієтичного або профілактичного призначення продукту, наявності в ньому біологічно активних добавок, відсутності шкідливих речовин або щодо інших аналогічних характеристик може бути нанесена на етикетку виключно з дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України. Вміст біологічно активних і мінеральних речовин, вітамінів зазначають у разі, якщо їх вносили під час виробництва продукту та якщо вони безпосередньо містяться у продукті у кількостях, які можна визначити атестованими методиками/методами.

Обов‘язкові рекомендації щодо добової норми вживання такого продукту повинні бути узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

4.5.6 Харчова (поживна) та енергетична цінність харчового продукту

Харчову (поживну) цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів) слід зазначати згідно з вимогами розділу 5.

Енергетичну цінність та харчову (поживну) цінність продукту слід зазначати з урахуванням вимог методики № 3/6 [4] та з урахуванням вимог САС/GL 2 [5].

Енергетична цінність продукту слід зазначати в кілоджоулях (кДж) та кілокалоріях (ккал) у перерахунку на 100 г продукту.

4.5.7 Призначення і умови застосування (використання) продуктів для дитячого, дієтичного харчування і біологічно активних добавок

Має відповідати вимогам, встановленим у розділі 5.1. Якщо продукт не відноситься до продуктів дитячого харчування, обов‘язково слід зазначати застереження щодо вживання харчового продукту дітьми.

4.5.8 Способи і умови приготування готових страв, концентратів та напівфабрикатів харчових продуктів.

Зазначення рекомендацій необхідне у випадку, якщо правильне застосування  продукту без такої інформації ускладнене, а неправильне його приготування і/або використання може нанести шкоду здоров‘ю споживача, його майну, привести до псування або неефективного використання продукту.

4.5.9 Строк придатності

Строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічного висновку центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров¢я України та рішення галузевої дегустаційної (приймальної) комісії.

Строк придатності може бути зазначено наступним чином: „Придатний....(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення”, „Придатний до... (дата)”, „Вжити до ...(дата)”.

Якщо строк придатності харчового продукту зазначено після слів „придатний до” або „вжити до”, то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць – для продуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); рік, місяць, день – якщо строк придатності не перевищує три місяці (наприклад, 2006-02-15). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то його позначають цифрами місяця і року (наприклад, 02.05 або 11.05).

Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділова знаки (крапку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.

4.5.10 Умови зберігання

Умови зберігання слід обумовлювати з урахуванням особливостей пакування/фасування, зберігання і реалізації продуктів.

Для продуктів (наприклад, продуктів для дитячого харчування, м‘ясних і рибних консервів та ін.), якість яких змінюється після відкривання герметичної упаковки, що захищала продукт від псування, додатково слід зазначати умови та термін зберігання після відкриття упаковки – години або доби.

4.5.11 Дата виготовлення і дата пакування (або фасування)

На етикетку (контретикетку, кольретку, кришку) або споживчу тару обов‘язково наносять дату виготовлення (пакування, фасування, розливу – для напоїв) продукту.

Дату виготовлення зазначають словами: „виготовлено...(дата)...”, а дату пакування – „запаковано...(дата)...” (або розфасовано). Якщо пакувальником є виробник, який одночасно виготовляє і пакує харчовий продукт, або виробником вважається пакувальник, то дату виготовлення і пакування зазначають словами: „виготовлено і запаковано...(дата)”. Для напоїв, пива зазначають дату розливу, яка є одночасно і датою виготовлення, і датою пакування. Якщо технологічний процес виготовлення харчового продукту подовжено після фасування (наприклад, стерилізація, охолодження, дозрівання і т.д.), наносять тільки дату виготовлення.

4.5.12 Нанесення позначень нормативних документів

На етикетку (контретикетку) обов’язково слід наносити позначення нормативного документа (ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ/СОУ, ТУ), згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

Позначення нормативного документа відповідно до якого виготовлений і може бути ідентифікований продукт, дозволяється наносити без зазначення року затвердження.

4.5.13 Інформація щодо сертифікації

Інформацію щодо сертифікації харчових продуктів у законодавчо регульованій сфері наносить за потреби виробник у вигляді національного знака відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296.

Інформація щодо сертифікації нефасований харчових продуктів має бути нанесена за потреби на маркувальних ярликах.

4.5.14 Інформація рекламного характеру

Допускається наносити інформацію рекламного характеру, що характеризує продукт і яка не суперечить вимогам 4.1-4.5.

Не допускається наносити таку інформацію на продукти для дитячого харчування.

Забороняється реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Забороняється для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:
1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;
2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;
3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

Зміст рекламної інформації повинен відповідати вимогам чинного законодавства України.

4.6 Розміщення інформації

4.6.1 Інформацію необхідно розташовувати в одному або декількох зручних для читання місцях, безпосередньо на кожній одиниці споживчої тари у зручному для читання місці, на етикетці, контретикетці, ярлику, листку-вкладишу. Дата розливання прозорих безбарвних рідких продуктів, які розливають в безбарвну споживчу тару, може бути нанесена на зворотню сторону етикетки.

4.6.2 Якщо на споживчій тарі невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см2) неможливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт допускається розташовувати на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці споживчої тари.

Примітка. В разі реалізації споживачам харчових продуктів, які потребують подальшого фасування/пакування або, коли харчові продукти фасують в торговельних приміщеннях у присутності покупця, то інформацію про продукти, передбачену вимогами цього стандарту, слід розташовувати на ціннику безпосередньо біля продукту.

4.7 Спосіб подання інформації

4.7.1 Викладена інформація повинна бути зрозумілою, чіткою, легко сприйнятною та прочитаною пересічним споживачем.

Якщо групова споживча тара, в яку вміщено продукт, покрита додатковою обгорткою, тоді етикетка внутрішнього пакування повинна легко читатись крізь зовнішню обгортку, або на зовнішньому пакуванні інформація щодо продукту повинна бути відповідно продубльована.

Засоби нанесення інформації, які контактують з продуктом, не повинні просочуватись на поверхню продукту і впливати на його якість. Вони повинні забезпечувати стійкість маркування під час зберігання, транспортування та реалізації продуктів, а також повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених центральним органам виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я для контакту з харчовими продуктами.

Споживче пакування, в якому реалізовують товари споживачу, повинне відповідати вимогам чинних нормативних документів, а також забезпечувати цілісність, збереження кількісних та якісних показників продукції.

5 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НЕОБХІДНО НАНОСИТИ НА СПОЖИВЧУ ТАРУ, ЗА ГРУПАМИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

5.1 Продукти для дитячого харчування, в тому числі сухі суміші, консерви фруктові, овочеві, овоче-фруктові, овоче-м’ясні

Зміст етикеток обов’язково повинен бути узгоджений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України та містити такі дані:

- назву продукту, яка повинна відображати, що продукт призначений для дитячого харчування. Назва повинна відповідати основному інгредієнту і відображати консистенцію продукту. Не допускається у назві молочних продуктів і заміннику материнського молока, призначених для харчування дітей першого року життя, використовувати терміни „наближене до материнського молока”, „адаптоване”;

- напис: „Схвалено МОЗ України для харчування дітей”

- назву і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- стан продукту (наприклад: сухі, гомогенізовані, протерті, крупноподрібнені, нарізані шматочками та ін.);

- номінальна маса нетто (для сухих сумішей та пюреподібних консервів) або об‘єм (для рідких);

- склад продукту (перелік компонентів) із зазначенням масової частки основного компонента, %;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність (вміст вітамінів, мінеральних речовин в т.ч. макро- та мікроелементи, білків, жирів, вуглеводів) у 100 г продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- призначення, умови використання, інформацію щодо лікувально-профілактичного призначення та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких). Для консервів, фасованих у скляні банки та пляшки типу ІІІ та скляні банки типу ІV-51 – застереження: „У разі відсутності хлопка, під час відкривання банки, споживати не можна”;

- спосіб приготування та використання продукту із зазначенням кількості продукту, достатньої для одноразового прийому, яку необхідно готувати на одне годування;

- рекомендації щодо вживання з урахуванням віку дитини (якщо рецептура приготування харчового продукту передбачає довнесення жирів, цукру та інших вуглеводів, то слід зазначати їхню кількість для досягнення необхідної поживності продукту). За необхідності наносять напис: „Перед вживанням перемішати”;

- умови зберігання до і після відкривання споживчого пакування;

- строк придатності та строк придатності після відкривання споживчого пакування до споживання;

- номер партії виробництва;

- дату виготовлення і дату пакування (година, число, місяць, рік);

- позначення нормативного документу, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформацію щодо сертифікації.

На споживчу тару для замінників материнського молока наносять інформацію щодо переваг годування материнським молоком і необхідності призначення лікарем схеми годування. Не допускається нанесення на тару зображення дитини. На споживчу тару продуктів для догодовування дітей наносять інформацію щодо віку, з якого рекомендовано догодовування.

Примітка. На продукти, які розфасовані на замовлення закладів ресторанного господарства (дошкільні заклади, лікарні, табори, санаторії, профілакторії та ін.) наносять напис „Для дитячих закладів”.

5.2 БОРОШНО, КРУПИ В Т.Ч. САГО, ПЛАСТІВЦІ, ТОЛОКНО І ХАРЧОВІ ВИСІВКИ:

- назва продукту;

- назва держави, де вирощене зерно і з якого виготовлено продукт;

- сорт або номер (за наявності);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто в кг або г;

- склад продукту (для сумішей із зазначенням співвідношення компонентів %);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- для вітамінізованих продуктів наносять напис „ВІТАМІНІЗОВАНЕ” (великим шрифтом);

- рекомендації щодо приготування та вживання продукту. Для продуктів швидкого приготування зазначають: „продукт швидкого приготування”;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і дата пакування (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Таку ж інформацію наносять на ярлики, які прикріпляють до мішків.

5.3 МАКАРОННІ ВИРОБИ

5.3.1 Макаронні вироби, фасовані у споживчу тару:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна маса нетто, кг або г;

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- група продукту, клас, (сорт);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- спосіб приготування;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Для макаронних виробів, упакованих у транспортну тару, які передбачено фасувати у роздрібній торговельній мережі, зазначена вище інформація повинна бути нанесена на транспортну тару і надана в торговельному залі безпосередньо поряд з продуктом.

5.4 ПЛОДООВОЧЕВІ ПРОДУКТИ І КАРТОПЛЯ

5.4.1 Плодоовочеві продукти і картопля свіжі упаковані:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак (за наявності);

- номінальна маса нетто (г, кг) або кількість продукту (шт.);

- помологічний (для плодово-ягідних культур), ботанічний (для овочевих культур і картоплі) або ампелографічний (для винограду) сорт;

- товарний сорт;

- рекомендації щодо способів приготування та особливостей оброблення продукту. Обов’язковий попереджувальний напис: „Перед вживанням ретельно промити у проточній воді”;

- дата збирання і дата пакування (місяць, рік);

- відомості щодо вирощування (відкритий/захищений грунт);

- дата останнього оброблення пестицидами та інсектицидами;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким вирощений і може бути ідентифікований продукт;

- строк зберігання (строк придатності);

- номер партії виробництва;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код (за наявності).

Для незапакованих свіжих плодоовочевих продуктів зазначена вище інформація повинна бути представлена у торговельному залі.

У разі, коли продукт вирощений із застосуванням генної інженерії, на етикетку продукту обов’язково слід наносити відповідний напис, який за розміром має бути не меншим загальної назви продукту.

5.4.2 Продукти перероблення ягід, фруктів, овочів і картоплі (в тому числі консервовані різними способами)

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- спосіб (метод) консервування та зазначення спеціальних способів оброблення сировини, напівфабрикатів або готового продукту;

- номінальна маса нетто (г, кг) або об‘єм продукту (дм3) та допустиме відхилення (%);

- маса або масова частка основного продукту (для продуктів, виготовлених у сиропі, маринаді, розсолі, заливці).;

- товарний сорт (за наявності);

- склад продукту та перелік основних компонентів;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх використання);

- масова частка (%) фруктової або овочевої частини (для нектарів та напоїв), розчинних сухих речовин для концентрованих томатопродуктів (соусів, кетчупів та ін.);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- рекомендації щодо особливостей приготування і вживання продукту (за необхідності);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- дата виготовлення та дата пакування;

- строк придатності ;

- номер партії виробництва;

- строк придатності для сушених та заморожених ягід, плодів, овочів і картоплі;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка. На консервах для хворих на цукровий діабет додатково зазначають:

- вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, загального цукру (у перерахунку на сахарозу);

- добова норма вживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників;

- напис: „Вживати  згідно з дієтою, призначеною лікарем”;

- напис: „Для хворих на цукровий діабет” та символ, що характеризує належність продукту до групи виробів для хворих на цукровий діабет.

Етикетки та інформація для консервів для хворих на цукровий діабет повинні буди узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Маркування фруктово-ягідного морозива та льоду (соку замороженого)  - згідно з 5.5.2.1.

5.5 МОЛОКО ТА МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ

5.5.1 Масло з коров’ячого молока

- назва продукту (із зазначенням масової частки жиру);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна маса нетто (г, кг);

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- харчові добавки. Примітка. Інформацію щодо наявності/застосування харчових добавок необхідно наносити шрифтом, не меншим, ніж основна назва;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

-  вміст вітамінів (для вітамінізованих продуктів);

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності (число, місяць, рік) з урахуванням пакувального матеріалу;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації;

- додатково може бути нанесена назва організації-розробника рецептури і/або технології виробника.

5.5.2 Молоко, молочні та кисломолочні продукти, в т.ч. йогурти, десерти, сиркові вироби:

- назва продукту;

- масова частка жиру (%);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг) та об‘єм продукту (дм3), у тому числі наповнювача;

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- метод теплового оброблення продукту (стерилізований, пастеризований, термізований, нетермізований);

- дата виготовлення (година, число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- строк придатності (година, число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- способи та особливості приготування продукту (за наявності);

- призначення, умови застосування, інформація щодо лікувально-профілактичного призначення та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка. Для кисломолочних продуктів необхідно додатково зазначати кількість життєздатних молочнокислих бактерій (КУО в 1 см3 продукту).

5.5.2.1 Морозиво

- назва продукту;

- масова частка жиру (%) ( виключно для морозива на молочній основі і з комбінованим складом сировини);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг), у тому числі наповнювача;

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення (година, число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- строк придатності (година, число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.5.3 Сири

- назва продукту (з урахуванням технологічних особливостей виробництва: сир твердий; сир швидкого визрівання, сир плавлений, сир м‘який, сир кисломолочний);

- назва підприємства і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- номер партії (окрім головок сиру).

Примітка. На кожну головку сиру наносять дату (число, місяць) і номер варки (партії);

- масова частка жиру у сухій речовині ( %);

- склад продукту;

- маса нетто (г, кг) (для фасованих сирів), окрім головок;

- кінцевий термін реалізації або дата виготовлення (фасування);

- строк придатності (число, місяць, рік).

- номер партії виробництва

Примітка. Для сирів, технологія виробництва яких передбачає визрівання, строк придатності зазначає виробник і встановлює його з урахуванням дати закінчення терміну визрівання;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.5.4 Молочні консерви та сухі молочні продукти

- назва продукту;

- найменування і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг); об‘єм продукту (дм3), у тому числі наповнювача (у разі використання);

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного походження, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення (для продуктів у прозорому пакуванні);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- рекомендації щодо приготування та вживання (за необхідності);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений та може бути ідентифікований продукт;

- інформацію щодо сертифікації.

5.5.4.1 Інформація на банках або тубах з молочними консервами та сухими молочними продуктами (для продуктів виготовлених в Україні).

На нижній та верхній поверхні металевих банок із молочними консервами повинні бути маркувальні знаки в один або два ряди.

Маркувальні знаки в один ряд:

а) на нижній поверхні металевої банки послідовно наносять:

-М – індекс молочної промисловості;

- номер підприємства-виробника;

- асортиментний номер консервів;

- номер зміни.

б) на верхній поверхні металевої банки послідовно наносять:

- число (місяця) виготовлення продукту – двома цифрами (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- місяць виготовлення – двома цифрами (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- рік виготовлення продукту - позначають двома останніми цифрами року виготовлення.

Маркувальні знаки в два ряди для металевої та скляної банок із молочними консервами та сухими молочними продуктами:

- в першому ряді наносять дані, передбачені 5.5.4.1 а), а у другому ряді -  5.5.4.1 б).

Допускається нанесення індексу молочної промисловості окремо від зазначених вище позначень на дні або кришці банки.

На нижній вузькій смужці туб повинні бути проштамповані:

- номер зміни – однією цифрою;

- число виготовлення – двома цифрами;

- місяць виготовлення – двома цифрами);

- рік виготовлення – позначається останньою цифрою року виготовлення;

- асортиментний номер консервів.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двохсимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

На нижньому клапані пачки із сухими молочними продуктами зазначають номер зміни і дату виготовлення – число, місяць, рік (по два знаки, розділені крапками). Номер зміни проставляють зліва від дати виготовлення через один інтервал.

Для продуктів цього розділу транспортне маркування повинно обов‘язково містити маніпуляційні знаки „Оберігати від нагрівання”, „Оберігати від вологи”.

5.6 М‘ЯСО І М‘ЯСНІ ПРОДУКТИ

5.6.1 М‘ясо в тушах, півтушах і четвертинах:

- відбиток ветеринарного клейма товарознавчого тавра (категорія вгодованості) і штампи згідно з інструкцією з клеймування м’яса;

5.6.2 Усі види м’ясних продуктів, окрім м‘яса в тушах, півтушах і четвертинах.

5.6.2.1 Загальні вимоги до змісту інформації:

- назва продукту;

- категорія вгодованості, сорт;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г або кг), допустиме відхилення від маси нетто (%);

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість);

- строк придатності (число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.6.2.2 Додаткові вимоги до змісту інформації

Фасоване м‘ясо:

- вид м‘яса;

- термічний стан (остигле, охолоджене, заморожене);

- категорія вгодованості, сорт.

- дата пакування (число, місяць, рік);

М‘ясо і субпродукти, заморожені в блоках:

-    вид продукту;

-    категорія, сорт (за наявності);

- дата пакування (число, місяць, рік).

Субпродукти:

-    вид субпродуктів;

-    категорія;

-    термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

- дата пакування (число, місяць, рік).

Напівфабрикати, кулінарні вироби:

-    термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

-    дата виготовлення і дата пакування;

-     способи і умови приготування страв (за необхідності).

Ковбасні вироби і продукти з м‘яса:

-    вид продукції;

-    запаковано під вакуумом (за наявності вакуума в упаковці);

- дата виготовлення (число, місяць, рік)

На ковбасні вироби у штучній оболонці інформацію частково або повністю допускається наносити безпосередньо на оболонку.

Консерви м‘ясні та м‘ясорослинні:

-    співвідношення основних компонентів (%);

-    спосіб та рекомендації щодо приготування або вживання (для консервів, які потребують додаткового оброблення перед вживанням) – за необхідності;

На кришки літографованих банок наносять методом штампування або незмивною фарбою номер зміни і дату (число, місяць, рік) виготовлення, якщо на етикетці не зазначено назву підприємства-виробника, то зазначають також його номер;

На дні і кришках нелітографованих консервних банок консерв, виготовлених в Україні, наносять такі умовні позначення:

-    перший ряд: дата виготовлення продукції (число, місяць, рік) число і місяць – двома цифрами кожне (до дев’ятого включно спереду ставлять нуль), а рік – двома останніми цифрами року;

-    другий ряд: асортиментний номер, зміна, номер бригади (за наявності). Для консервів вищого сорту після асортиментного номера  проставляють літеру В. В разі позначення асортиментного номера одним або двома знаками перед ним залишають місце для одного або двох знаків;

-    третій ряд: індекс системи, до якої відноситься підприємство-виробник (м’ясна промисловість А; харчова промисловість – КП; Укоопспілка – ЦС; сільськогосподарське виробництво - МС), номер підприємства-виробника.

В разі позначення асортиментного номера одним або двома знаками між ним і номером зміни залишають пропуск відповідно у два або один знак.

Маркувальні знаки слід розташовувати у два або три ряди (залежно від діаметру банки) на кришці або частково на кришці, а частково на денці, не розриваючи умовних позначень, на площі, обмеженій першим бомбажним кільцем (або кільцем жорсткості). Для банок з алюмінієвої ламінованої фольги тільки на денці, при цьому в першому ряді наносять тільки дату виготовлення з додатковим зазначенням дати (число, місяць, рік) кінцевого терміну зберігання консервів.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двосимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

Під час фасування продукту в скляні банки інформацію допускається наносити на етикетки, які наклеюють на скло та кришки.

Наприклад, консерви з асортиментним номером 183, вищого сорту, виготовлені підприємством-виробником № 52, країна-виробник Україна, м’ясної промисловості в першу зміну 8 серпня 2006 року повинні мати такі позначення:

08 08 06

183 В 1

А 52 UA

08 08 06

183 В 1

А 52 UKR

5.6.3 Жири топлені за видами сировини:

- вид і сорт жиру;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- склад продукту;

- номінальна маса нетто в г або кг;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і пакування;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (відносна вологість повітря, температурний режим, освітлення);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

У разі пакування продуктів, зазначених у цьому розділі, у вакуумну упаковку на упаковку наносять напис: „Запаковано під вакуумом”.

5.7 М‘ЯСО ПТИЦІ, ЯЙЦЯ ТА ПРОДУКТИ ЇХ ПЕРЕРОБЛЕННЯ:

5.7.1 М‘ясо птиці в тушках (нефасоване):

- товарознавче тавро (категорія – перша – 1; друга - 2) наносять на зовнішню частину гомілки.

За наявності етикетки, прикріпленої до ноги:

-    категорія (перша – 1, друга - 2);

-    назву країни і місце походження;

-    слово „Держветнагляд”;

-    номер підприємства.

Інформація, яку наносять на ящики з незапакованими або запакованими тушками птиці:

-    назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

-    товарний знак виробника (за наявності);

- назва продукту (тушки, напівтушки), включаючи вид і вік птиці для: курей – „К”, курчат – „Ц”, курчат-бройлерів – „ЦБ”, качок – „У”, каченят – „УМ”, гусей – „Г”, гусенят – „ГМ”, індиків – „И”, індичат – „ИМ”, цесарок – „С”, цесаренят – „СМ”, перепелів – „П”;