Закон про маркування

                        НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ  ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ  СПОЖИВЧЕ МАРКОВАННЯ   ЗАГАЛЬНІ  ПРАВИЛА

                                                   ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСКАЯ МАРКИРОВКА ОБЩИЕ ПРАВИЛА

FOOD PRODUCTS   CONSUMER MARKS   GENERAL RULES

Чинний від 2010_-__-___

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на харчові продукти вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладами ресторанного господарства (у тому числі в дошкільних закладах, школах, лікувальних, лікувально-профілактичних установах та інше), що безпосередньо пов’язані з обслуговуванням споживачів, і встановлює загальні правила та поняття щодо необхідної інформації про харчові продукти, яка повинна наноситись на споживчу тару. Вимоги цього стандарту слід враховувати підприємствами торгівлі під час розфасовування продуктів з метою їх подальшого продажу споживачам.

Стандарт не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби.

Цей стандарт придатний для використання під час виробництва, зберігання, ідентифікації харчових продуктів.

Вимоги до марковання харчових продуктів, що встановлені в чинних національних, міждержавних та інших нормативних документах, використовують в частині, що не суперечить цьому стандарту.

Інформацію, передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торговельну мережу, надає продавець.


2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

 

ДСТУ 878-93

Води мінеральні питні. Технічні умови

 

ДСТУ 1009-92

 

Цукор ванільний. Технічні умови

ДСТУ 2154-2003

 

Бджільництво. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2208-93

 

Чайна промисловість. Терміни та визначення

ДСТУ 2209-93

 

Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2211-93

 

Крохмаль та крохмалепродукти. Терміни та визначення

ДСТУ 2212:2003

 

Молочна промисловість. Молоко та кисломолочні продукти. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2296-93

Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Фірма, розміри, технічні вимоги та правила застосування

ДСТУ 2368–94

Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2423-94

 

Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2450-94

 

Оцет спиртовий харчовий натуральний. Технічні умови

ДСТУ 2567-94

 

Цукрове виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2629-94

 

Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2633-94

 

Кондитерське виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2887- 94

Пакування та маркування. Терміни та визначення

ДСТУ 3001-95

 

Виробництво маргарину. Терміни та визначення

ДСТУ 3145-95

Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги

ДСТУ 3146-95

Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Штрихові позначення EAN. Вимоги до побудови

 

ДСТУ 3583-97

(ГОСТ 13830-97)

 

Сіль кухонна. Загальні технічні умови

ДСТУ 3651.0-1997

Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення

 

ДСТУ 3747-98

 

Сіль кухонна. Виробництво. Терміни та виз­на­чення

ДСТУ 3888-99

 

Пиво. Загальні технічні умови

ДСТУ 3938-99

М‘ясна промисловість. Продукти забою тварин. Терміни та визначення

ДСТУ 4307:2004

Сіль йодована. Технічні умови

ДСТУ 4399:2005

Масло вершкове. Технічні умови

ДСТУ ISO 3166-1-2000

Коди назв країн світу.

ДСТУ-П-4283:2004

Консерви. Соки та соковмісні продукти. Терміни та визначення”

 

ДСТУ ISO 14020:2003

Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи (ISO 14020:2000, IDT)

ДСТУ ISO 14021-2002

Екологічні маркування та декларації. Екологічні само декларації (екологічне етикетування типа ІІ) (ISO 14021:1999, IDT)

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

В цьому стандарті використано терміни та визначення понять з чинних термінологічних стандартів, а також такі:

3.1 біологічно активна харчова добавка (БАД) - спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини;
3.2 виробник - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації;

3.3 генетично модифікований організм (ГМО) – організм що містить нову комбінацію генетичного матеріалу, отриманого з використанням генної інженерії (організм – будь яка форма біологічного існування, в т.ч. стерильні організми, віруси та віроїди, здатна до масовідтворення або передачі спадкових факторів);

3.4 правдива інформація – інформація, яка не викликає сумніву, цілком вірна, точна;

3.5 знак – зображення із відомим умовним значенням;

3.6 етикетка будь-який ярлик, клеймо, знак, ілюстрований або інший описувальний матеріал, написаний, надрукований, написаний за трафаретом, маркований, вибитий або нанесений у вигляді відбитка, чи прикріплений до кожної одиниці споживчої тари харчового продукту.
3.7 ідентифікація - процедура, в ході якої за документами, маркуванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для даного виду продукції характеристиками і ознаками встановлюється відповідність продукції відомостям та властивостям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній загальній назві даного виду продукції;

3.8 інгредієнт – складова частина будь-якого складного продукту або суміші, складник, компонент;

3.9 маркування харчового продукту – це опис, призначений для того, щоб проінформувати споживача щодо харчових якостей харчового продукту;

3.10 нові харчові продукти (нова продовольча сировина) – харчові продукти та продовольча сировина, які: вперше розроблені (отримані) в Україні і для яких ще не встановлено показників якості та безпеки; виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовувалися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі методами генної інженерії; вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, та органолептичні показники, та харчову цінність; вперше ввозяться на митну територію України;

3.11 небезпечна продовольча продукція - продовольча продукція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для даного виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини;
3.12 неякісна продовольча продукція - продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах чи нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, якість якої не може задовольнити потреб споживача у задекларованому обсязі;
3.13 номінальна кількість товару – кількість товару, зазначена на ярлику чи на споживчій тарі або в нормативному документі, позначення якого нанесене на ярлик;
3.14 партія фасованого товару в пакованнях (далі - партія) певна кількість паковань, які містять одну і ту саму номінальну кількість товару, мають один і той самий спосіб фасування, один і той самий вид споживчої тари, фасований в одному і тому самому місці за певний проміжок часу. 
3.15 продавець - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу;
3.16 харчовий продукт (ХП) – будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідного оброблення,  вживає людина в їжу або для пиття;
3.17 спеціальні харчові продукти (СХП) – дієтичні, оздоровчі, профілактичні харчові продукти та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо;
3.18 споживач - громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи,  послуги) для власних побутових потреб;
3.19 споживче маркування – маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів поводження з нею під час споживання , а також рекламує продукцію (ДСТУ 2887);
3.20 споживча тара – тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару;
3.21 строк - певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
3.22 суб‘єкти підприємницької діяльності – підприємства (їх об‘єднання), установи і організації незалежно  від форм власності, фізичні особи – суб‘єкти підприємницької діяльності, у тому числі іноземні виробники (експортери), що здійснюють фасування, продаж фасованих товарів  в пакованнях або їх увезення в Україну;
3.23 тара – основний елемент паковання, що є виробом для розміщення товару;
3.24 термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати;
3.25 строк придатності – проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчових продукт зберігає відповідність параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості;

3.26 товарний знак - позначення для відмінності товарів одних фізичних і юридичних осіб від однорідних товарів інших фізичних і юридичних осіб;

3.27 упаковка – технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист  товару від пошкоджень та втрат у процесі його обігу, а довкілля від забруднень; 
3.28 паковання – одиниця товару в упаковках (споживчій тарі), за винятком обгорток та інших матеріалів, що запаковані разом з товаром;
3.29 фасування – розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням товару;
3.30 харчова добавка - природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей;
                3.31 поживна цінність – усі основні природні компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітаміни, мінерали та солі;
3.32 ярлик – виріб заданих форм, розмірів та матеріалу, призначений для нанесення маркування та прикріплений безпосередньо до упаковки чи продукції або вкладений в упаковку, або нанесений безпосередньо на споживчій тарі.

3.33 харчова цінність продукту - провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини в основних харчових речовинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо);

3.34 енергетична цінність - показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини;

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧА

Маркування продукту має бути чітким та зручним для сприйняття. Фон етикетки та текст, який на неї нанесений, за кольором і відтінками не повинні поглинати одне одного.

4.1 Маркування продукту не допускається наносити з метою надання інформації щодо переваги цього продукту у порівнянні з аналогічним харчовим продуктом, на якому немає такого маркування.

4.2 Виробник (продавець) зобов’язаний своєчасно подавати споживачу інформацію про харчові продукти.

Ця інформація не повинна вводити в оману споживача. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту та носити правдиві відомості щодо продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, харчової цінності, природи походження, способів виготовлення та споживання, а також інших властивостей, які характеризують прямо або опосередковано якість та безпеку харчового продукту,  повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та виключати можливість помилкового сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками.

4.3 Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом з харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних позначень в т.ч. штрихового кодування та рисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятного для певного виду продуктів.

Маркування повинне відповідати вимогам чинного законодавства та      CODEX STAN 1 [1].

Екологічне маркування має відповідати вимогам ДСТУ ISO 14020 та         ДСТУ ISO 14021.

Штрихове кодування - згідно з ДСТУ 3145 та ДСТУ 3146.

4.4 Текст на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші обов’язково має бути нанесений державною мовою, а додатково, за вимогою замовника, продубльований іншою мовою, згідно з чинним законодавством України.

Текст, написи та мова мають відповідати нормам української лексики або іншої мови, якою подано інформацію про харчовий продукт.

4.5 Інформація про харчові продукти повинна містити такі данні:

4.5.1 Назва продукту

4.5.1.1 Назву продукту складають, як правило, з декількох слів, вона має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, давати змогу вирізняти даний продукт від інших. Всі слова назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, ярлик, листок-вкладиш повинні бути однаковими за розміром та кольором. Загальна назва продукту за розміром шрифту повинна бути у 1,5 рази більша, ніж інша інформація.

У разі цифрового позначення вмісту основного складника у назві, під час маркування, необхідно зазначати його фактичний вміст поруч з назвою складника (наприклад, майонез „Оливковий 80% жиру” або майонез „Оливковий (80% оливкової олії)”).

4.5.1.2 В назві продукту необхідно обов‘язково подавати інформацію щодо характерних властивостей та спеціального оброблення продукту („натуральний”„концентрований”, „відновлений”, „сухий”, „сублімований”, „пастеризований”, „стерилізований”, „термізований”, „УВТ-оброблений”, „охолоджений”, „заморожений”, „генетично модифікований” та ін.), яку включають в основну назву продукту та розташовують безпосередньо поряд з найменуванням продукту.

Харчові продукти необхідно супроводжувати інформацією щодо спеціальних способів (методів) оброблення самого продукту або його інгредієнтів (наприклад: опромінення іонізувальним випромінюванням). Інформацію про таке оброблення слід розташовувати безпосередньо біля назви продукту. Шрифт, яким подають зазначену інформацію не повинен бути меншим, ніж назва самого продукту.

4.5.1.3 Назви харчових продуктів повинні відповідати назвам, які використовують в чинних в Україні нормативних документах.

Перелік основних назв харчових продуктів наведено у додатку А.

Імпортовані харчові продукти, що не є традиційними для України (наприклад: равіолі, мате, лечо, та ін.), повинні мати назви, що відповідають міжнародним, регіональним та національним стандартам та регламентам. Інформація про це повинна міститися в контрактах. Таку інформацію обумовлюють в договорі/контракті.

Якщо в національних стандартах України, міждержавних, міжнародних, регіональних стандартах і регламентах конкретні назви харчових продуктів не встановлені, їх встановлює виробник з урахуванням вимог, що зазначені вище.

4.5.1.4 Допускається використовувати присвоєні розробникам фантазійні найменування, найменування за місцем виготовлення або за назвою виробника продукту за умови, якщо вони не суперечать вимогам цього розділу.

4.5.1.5 Інформація про такі властивості продуктів, як „Вирощений з використанням тільки органічних добрив”, „Вирощений без використання пестицидів”, „Вирощений без використання мінеральних добрив”, „Вітамінізований”, „Без консервантів” та інших допускається тільки за наявності у виробника документального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади згідно з установленим порядком.

4.5.1.6 Не допускається:

- у назві харчового продукту зазначати, що він є продуктом типу іншого відомого продукту (наприклад: мінеральна вода типу Боржомі, Нафтуся і т.п.);

- надавати харчовим продуктам назви, які вводять споживача в оману відносно природи походження харчового продукту (промислововиготовленим аналогам натуральних продуктів надавати назви, ідентичні назвам натуральних продуктів, наприклад: білковій ікрі – „Ікра чорна зерниста”; паличкам, що виготовлені з риби чи іншої сировини, - „Крабові палички”); використовувати в назвах харчових продуктів назви натуральних харчових продуктів, – м‘яса, риби, молока, масла, плодів, овочів та ін. – які в тій чи іншій формі не входять в їхній склад. (В разі включення в склад таких продуктів ароматизаторів, що імітують наявність в них натуральних харчових продуктів (інгредієнтів), в їх назві зазначають, що ці продукти з ароматом м‘яса, риби, молока, фруктів, овочів та ін. залежно від того, аромат якого продукту він набув);

- виготовляти під однією назвою декілька різних видів харчових продуктів;

- включати традиційні назви продуктів у назви новорозроблених видів продуктів;

- наносити на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш зображення продуктів, сировинних компонентів (а також зображення тварин та рослин), що не були використані під час виготовлення упакованих в споживчу тару (для вагових – в транспортну тару) харчових продуктів

Примітка. Під час маркування харчових продуктів дозволяється наносити ідентифікаційну позначку, яка імітує продукти, сировинні компоненти, рослини, які не були використані під час виготовлення харчового продукту,  за умови одночасного виконання таких вимог:

а) рецептурою (технологічною інструкцією), згідно з якою виробляють харчовий продукт, передбачено використання ароматизаторів, ароматичних препаратів, які надають продукту смаку (аромату) продуктів, сировинних компонентів, рослин, які не були використані під час виготовлення харчового продукту;

б) в безпосередній близькості з ідентифікаційною позначкою розташований напис: «зі смаком» або «з ароматом». Загальний розмір ідентифікаційної позначки з написом: «зі смаком» або «з ароматом» не повинен перевищувати 1/6 частини тари;

г) у назві харчового продукту обов`язково зазначено, що цей харчовий продукт є «зі смаком ...» або «з ароматом ...», відповідно до того смаку або аромату, якого набув харчовий продукт внаслідок використання ароматизаторів, ароматичних препаратів Напис «зі смаком ...» або «з ароматом ...» в назві такого харчового продукту нанесений розбірливо, шрифтом не меншим, ніж загальна назва харчового продукту.;

- використання назви продукту, який відрізняється за своїми складовими від типових ознак і складників продукту, якщо вони не мають товарознавчих характеристик, притаманних їхньому найменуванню наприклад:

- є цукерки „РОМАШКА польова”, має бути „РОМАШКА ПОЛЬОВА” або „ПОЛЬОВА ромашка”;

- є – МАСЛО З КОРОВ’ЯЧОГО МОЛОКА (СКЛАД: ВЕРШКИ МОЛОЧНІ, олії рослинні, емульгатор, стабілізатор....) має бути МАРГАРИН ....;

- формування та використання назви продукту, яка у будь-який спосіб переінакшує, приховує, фальсифікує чи модифікує назви, підписи, монограми, голограми, торгові марки, літери, цифри, заводські номери, емблеми, знаки будь-якого характеру, нанесені на товари і призначені для їхньої ідентифікації та застосування назв, зміст яких носить оманливий характер.

4.5.1.7 Не допускається нанесення на харчові продукти надпису „Екологічно чистий”.

4.5.1.8 У разі, якщо продукт може негативно впливати на здоров‘я споживача, необхідно подавати інформацію щодо застереження споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками).

4.5.1.9 Дочірні підприємства власників товарних знаків (компаній та фірм), а також інші підприємства і організації, що отримали в установленому порядку право (ліцензію) на виготовлення і реалізацію харчових продуктів з товарним знаком цих компаній і фірм, наносять на харчові продукти назви, установлені компаніями і фірмами-власниками товарних знаків.

Назву продукту, сформовану відповідно до викладених вище вимог, може бути доповнено фірмовою назвою, в т.ч. написаними літерами латинської абетки, нанесенням фірмової марки (знака).

4.5.2 Назва місцезнаходження

4.5.2.1 У назві місцезнаходження зазначають юридичну адресу, включаючи країну-виробника (пакувальника, експортера, імпортера або вітчизняного виробника продукту), а також ліцензіара (якщо харчовий продукт виготовлено за ліцензією). Назва міста виготовлення продукту може входити у назву харчового продукту. Юридичну адресу (у разі якщо адреса виробника і юридична і поштова адреси відрізняються, то на маркування слід надавати відповідний перелік адрес) виробника зазначають українською мовою, та, додатково, на розсуд виробника, мовою країни місцезнаходження виробника.

На продуктах вітчизняного виробництва слід зазначати назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об‘єкта) виробництва.

На імпортованих харчових продуктах  слід зазначати назву, адресу і телефон імпортера.

4.5.2.2 Якщо сировина, напівфабрикати, харчові продукти (наприклад чай, кава, худоба і птиця для забою чи м‘ясо для перероблення, молоко, олія, крупи, борошно і т.п.) постачаються численними виробниками на підприємства, що здійснюють технологічне перероблення, яке змінює їхні властивості та перетворює їх в готові (в т.ч. фасовані) для реалізації споживачам  харчові продукти, внаслідок чого неможливо зазначити виробника кожної конкретної партії, тоді виробником і пакувальником таких харчових продуктів вважають підприємства, що здійснюють технологічне оброблення.

4.5.2.3 Якщо виробник продукту не є одночасно і пакувальником, і експортером, то, окрім виробника і його адреси, повинні бути зазначені пакувальник, експортер та їхня адреса.

4.5.2.4 Назву виробника та експортера харчового продукту допускається наносити літерами латинського алфавіту.

4.5.2.5 Назва місця походження - це назва країни, населеного пункту, географічної місцевості (об‘єкту), яку використовують для позначення харчового продукту, особливі властивості якого виключно або головним чином визначаються характерними для цієї місцевості (об‘єкту) природними умовами чи людськими факторами, або і природними умовами, і людськими факторами одночасно.

Назвою місця походження товару може бути історична назва географічної місцевості (об‘єкту).

Не допускається використання зареєстрованої назви місця походження харчового продукту юридичними і фізичними особами, які не мають відповідного свідоцтва на право користування назвою місця походження харчового продукту, навіть, якщо при цьому зазначено справжнє місце походження харчового продукту, або назву використовують у перекладі у поєднанні з такими словами рід, тип, імітація і тому подібними, а також використання схожого позначення для однорідних харчових продуктів здатного увести споживачів в оману відносно місця походження і особливих властивостей харчового продукту.

Якщо напівфабрикат (сировина), виготовлений в одній країні, проходить в іншій країні технологічне оброблення, яке змінює його властивості або перетворює в готовий виріб, то, під час нанесення інформації, іншу країну розглядають як країну його походження.

4.5.3 Товарний знак виробника

Товарний знак виробника, повинен бути зареєстрований у порядку, встановленому в країнах місцезнаходження виробника.

4.5.4 Позначення маси нетто, чи об‘єму, чи кількості продукту

Кількість харчового продукту слід зазначати у встановлених одиницях вимірювання (вага, об‘єм або поштучно).

Для продуктів, в яких основний компонент знаходиться в рідкому середовищі (у сиропі, тузлуку, маринаді, розсолі, у фруктовому або овочевому сокові , в бульйоні та ін.), окрім загальної маси нетто необхідно зазначати масу основного продукту.

Масу нетто і об‘єм продукту потрібно зазначати в метричній системі мір та згідно з ДСТУ 3651.0. Для харчових продуктів, які продають „на вагу” (зважування в присутності споживача) масу нетто чи об‘єм продукту допускається не зазначати.

4.5.5 Склад продукту

4.5.5.1 Перелік інгредієнтів наводять для усіх харчових продуктів. Перед переліком інгредієнтів повинен бути заголовок „Склад”. Загальні назви інгредієнтів перераховують у порядку зменшення у продукті їхньої масової частки.

Якщо певний інгредієнт є харчовим продуктом, з двох чи більше складників, то такий інгредієнт допускається включати в перелік інгредієнтів під власною назвою. В цьому випадку, безпосередньо після назви такого складника (в дужках), наводять перелік (список) складників його інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки.

Воду, яка входить в рецептуру виготовлення продукту, зазначають у списку інгредієнтів, за виключенням тих випадків, коли вона є складником відновлених продуктів, а також таких інгредієнтів, як: розсіл, маринад, сироп, бульйон, тузлук і ін. згаданих у списку інгредієнтів під власною назвою.

У списку інгредієнтів не зазначають:

- леткі компоненти продукту, які випаровуються під час його виготовлення;

- речовини і допоміжні матеріали, які використовують як агенти для перероблення;

- речовини, які використовують як розчинники або носії.

4.5.5.2 Слід обов‘язково наносити інформацію щодо застосування під час виготовлення продукту харчових добавок, біологічно активних добавок до їжі, ароматизаторів, харчових продуктів нетрадиційного складу з включенням невластивих їм компонентів білкової природи і щодо харчових продуктів, отриманих з використанням джерел ГМО та щодо їхнього вмісту у використовуваній сировині. Цю інформацію необхідно наносити шрифтом, не меншим, ніж шрифт основної назви продукту.

Інформацію для споживача щодо продуктів, отриманих з використанням джерел ГМО, наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, ярлик, листок-вкладиш у вигляді відповідних написів та знаків. Маркування таких продуктів, повинно відповідати вимогам Директиви 2001/18 [2] та Регламенту 1830/2003 [3].

В разі зазначення харчових добавок використовують наступні групові назви харчових добавок: антиокислювачі; речовини для оброблення борошна; речовини, які запобігають злежуванню та утворенню комків; речовини, які сприяють збереженню забарвлення; вологоутримувальні агенти; напівфабрикати для покриття кондитерських виробів; драглеутворювачі; загусники; кислоти; консерванти; барвники; наповнювачі;  піноутворювачі; підсолоджувачі; розрихлювачі; регулятори; стабілізатори; ущільнювачі; підсилювачі смаку та запаху; емульгатори; емульгувальні солі та т.п.

Після групової назви зазначають індекс відповідно до Міжнародної цифрової системи (INS), або Європейської цифрової системи (Е), або назву харчової добавки.

Під час застосування ароматичних речовин (ароматизаторів) слова „ароматична речовина” або „ароматизатор” слід супроводжувати прикметником: „натуральний” „штучний” чи „синтетичний”, залежно від природи походження, та назви ароматизатора (наприклад, ароматизатор натуральна ваніль).

В разі застосування барвників інформацію слід подавати з урахуванням їхньої природи походження та назви – „натуральний”, „синтетичний”, „штучний”.

Відповідно до переліків, затверджених центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я України, інформація щодо біологічно активних добавок до їжі з тонізувальними властивостями, гормоноподібною і впливаючою на ріст тканин організму людини дією, харчових добавок і харчових продуктів, які містять ці добавки, а також щодо харчових продуктів нетрадиційного складу з включенням невластивих їм компонентів білкової природи повинна містити відомості про протипоказання щодо застосування для окремих видів захворювань. Така інформація повинна бути узгоджена у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.

4.5.5.3 Застереження щодо застосування харчових продуктів для окремих видів захворювань наносять на етикетку або контретикетку, або ярлик, або листок-вкладиш, який додають до кожного паковання.

Будь-яка інформація щодо спеціальних харчових властивостей, лікувального, дієтичного або профілактичного призначення продукту, наявності в ньому біологічно активних добавок, відсутності шкідливих речовин або щодо інших аналогічних характеристик може бути нанесена на етикетку виключно з дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України. Вміст біологічно активних і мінеральних речовин, вітамінів зазначають у разі, якщо їх вносили під час виробництва продукту та якщо вони безпосередньо містяться у продукті у кількостях, які можна визначити атестованими методиками/методами.

Обов‘язкові рекомендації щодо добової норми вживання такого продукту повинні бути узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

4.5.6 Харчова (поживна) та енергетична цінність харчового продукту

Харчову (поживну) цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів) слід зазначати згідно з вимогами розділу 5.

Енергетичну цінність та харчову (поживну) цінність продукту слід зазначати з урахуванням вимог методики № 3/6 [4] та з урахуванням вимог САС/GL 2 [5].

Енергетична цінність продукту слід зазначати в кілоджоулях (кДж) та кілокалоріях (ккал) у перерахунку на 100 г продукту.

4.5.7 Призначення і умови застосування (використання) продуктів для дитячого, дієтичного харчування і біологічно активних добавок

Має відповідати вимогам, встановленим у розділі 5.1. Якщо продукт не відноситься до продуктів дитячого харчування, обов‘язково слід зазначати застереження щодо вживання харчового продукту дітьми.

4.5.8 Способи і умови приготування готових страв, концентратів та напівфабрикатів харчових продуктів.

Зазначення рекомендацій необхідне у випадку, якщо правильне застосування  продукту без такої інформації ускладнене, а неправильне його приготування і/або використання може нанести шкоду здоров‘ю споживача, його майну, привести до псування або неефективного використання продукту.

4.5.9 Строк придатності

Строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічного висновку центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров¢я України та рішення галузевої дегустаційної (приймальної) комісії.

Строк придатності може бути зазначено наступним чином: „Придатний....(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення”, „Придатний до... (дата)”, „Вжити до ...(дата)”.

Якщо строк придатності харчового продукту зазначено після слів „придатний до” або „вжити до”, то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць – для продуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); рік, місяць, день – якщо строк придатності не перевищує три місяці (наприклад, 2006-02-15). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то його позначають цифрами місяця і року (наприклад, 02.05 або 11.05).

Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділова знаки (крапку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.

4.5.10 Умови зберігання

Умови зберігання слід обумовлювати з урахуванням особливостей пакування/фасування, зберігання і реалізації продуктів.

Для продуктів (наприклад, продуктів для дитячого харчування, м‘ясних і рибних консервів та ін.), якість яких змінюється після відкривання герметичної упаковки, що захищала продукт від псування, додатково слід зазначати умови та термін зберігання після відкриття упаковки – години або доби.

4.5.11 Дата виготовлення і дата пакування (або фасування)

На етикетку (контретикетку, кольретку, кришку) або споживчу тару обов‘язково наносять дату виготовлення (пакування, фасування, розливу – для напоїв) продукту.

Дату виготовлення зазначають словами: „виготовлено...(дата)...”, а дату пакування – „запаковано...(дата)...” (або розфасовано). Якщо пакувальником є виробник, який одночасно виготовляє і пакує харчовий продукт, або виробником вважається пакувальник, то дату виготовлення і пакування зазначають словами: „виготовлено і запаковано...(дата)”. Для напоїв, пива зазначають дату розливу, яка є одночасно і датою виготовлення, і датою пакування. Якщо технологічний процес виготовлення харчового продукту подовжено після фасування (наприклад, стерилізація, охолодження, дозрівання і т.д.), наносять тільки дату виготовлення.

4.5.12 Нанесення позначень нормативних документів

На етикетку (контретикетку) обов’язково слід наносити позначення нормативного документа (ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ/СОУ, ТУ), згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

Позначення нормативного документа відповідно до якого виготовлений і може бути ідентифікований продукт, дозволяється наносити без зазначення року затвердження.

4.5.13 Інформація щодо сертифікації

Інформацію щодо сертифікації харчових продуктів у законодавчо регульованій сфері наносить за потреби виробник у вигляді національного знака відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296.

Інформація щодо сертифікації нефасований харчових продуктів має бути нанесена за потреби на маркувальних ярликах.

4.5.14 Інформація рекламного характеру

Допускається наносити інформацію рекламного характеру, що характеризує продукт і яка не суперечить вимогам 4.1-4.5.

Не допускається наносити таку інформацію на продукти для дитячого харчування.

Забороняється реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Забороняється для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:
1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;
2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;
3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

Зміст рекламної інформації повинен відповідати вимогам чинного законодавства України.

4.6 Розміщення інформації

4.6.1 Інформацію необхідно розташовувати в одному або декількох зручних для читання місцях, безпосередньо на кожній одиниці споживчої тари у зручному для читання місці, на етикетці, контретикетці, ярлику, листку-вкладишу. Дата розливання прозорих безбарвних рідких продуктів, які розливають в безбарвну споживчу тару, може бути нанесена на зворотню сторону етикетки.

4.6.2 Якщо на споживчій тарі невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см2) неможливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт допускається розташовувати на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці споживчої тари.

Примітка. В разі реалізації споживачам харчових продуктів, які потребують подальшого фасування/пакування або, коли харчові продукти фасують в торговельних приміщеннях у присутності покупця, то інформацію про продукти, передбачену вимогами цього стандарту, слід розташовувати на ціннику безпосередньо біля продукту.

4.7 Спосіб подання інформації

4.7.1 Викладена інформація повинна бути зрозумілою, чіткою, легко сприйнятною та прочитаною пересічним споживачем.

Якщо групова споживча тара, в яку вміщено продукт, покрита додатковою обгорткою, тоді етикетка внутрішнього пакування повинна легко читатись крізь зовнішню обгортку, або на зовнішньому пакуванні інформація щодо продукту повинна бути відповідно продубльована.

Засоби нанесення інформації, які контактують з продуктом, не повинні просочуватись на поверхню продукту і впливати на його якість. Вони повинні забезпечувати стійкість маркування під час зберігання, транспортування та реалізації продуктів, а також повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених центральним органам виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я для контакту з харчовими продуктами.

Споживче пакування, в якому реалізовують товари споживачу, повинне відповідати вимогам чинних нормативних документів, а також забезпечувати цілісність, збереження кількісних та якісних показників продукції.

5 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НЕОБХІДНО НАНОСИТИ НА СПОЖИВЧУ ТАРУ, ЗА ГРУПАМИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

5.1 Продукти для дитячого харчування, в тому числі сухі суміші, консерви фруктові, овочеві, овоче-фруктові, овоче-м’ясні

Зміст етикеток обов’язково повинен бути узгоджений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України та містити такі дані:

- назву продукту, яка повинна відображати, що продукт призначений для дитячого харчування. Назва повинна відповідати основному інгредієнту і відображати консистенцію продукту. Не допускається у назві молочних продуктів і заміннику материнського молока, призначених для харчування дітей першого року життя, використовувати терміни „наближене до материнського молока”, „адаптоване”;

- напис: „Схвалено МОЗ України для харчування дітей”

- назву і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- стан продукту (наприклад: сухі, гомогенізовані, протерті, крупноподрібнені, нарізані шматочками та ін.);

- номінальна маса нетто (для сухих сумішей та пюреподібних консервів) або об‘єм (для рідких);

- склад продукту (перелік компонентів) із зазначенням масової частки основного компонента, %;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність (вміст вітамінів, мінеральних речовин в т.ч. макро- та мікроелементи, білків, жирів, вуглеводів) у 100 г продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- призначення, умови використання, інформацію щодо лікувально-профілактичного призначення та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких). Для консервів, фасованих у скляні банки та пляшки типу ІІІ та скляні банки типу ІV-51 – застереження: „У разі відсутності хлопка, під час відкривання банки, споживати не можна”;

- спосіб приготування та використання продукту із зазначенням кількості продукту, достатньої для одноразового прийому, яку необхідно готувати на одне годування;

- рекомендації щодо вживання з урахуванням віку дитини (якщо рецептура приготування харчового продукту передбачає довнесення жирів, цукру та інших вуглеводів, то слід зазначати їхню кількість для досягнення необхідної поживності продукту). За необхідності наносять напис: „Перед вживанням перемішати”;

- умови зберігання до і після відкривання споживчого пакування;

- строк придатності та строк придатності після відкривання споживчого пакування до споживання;

- номер партії виробництва;

- дату виготовлення і дату пакування (година, число, місяць, рік);

- позначення нормативного документу, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформацію щодо сертифікації.

На споживчу тару для замінників материнського молока наносять інформацію щодо переваг годування материнським молоком і необхідності призначення лікарем схеми годування. Не допускається нанесення на тару зображення дитини. На споживчу тару продуктів для догодовування дітей наносять інформацію щодо віку, з якого рекомендовано догодовування.

Примітка. На продукти, які розфасовані на замовлення закладів ресторанного господарства (дошкільні заклади, лікарні, табори, санаторії, профілакторії та ін.) наносять напис „Для дитячих закладів”.

5.2 БОРОШНО, КРУПИ В Т.Ч. САГО, ПЛАСТІВЦІ, ТОЛОКНО І ХАРЧОВІ ВИСІВКИ:

- назва продукту;

- назва держави, де вирощене зерно і з якого виготовлено продукт;

- сорт або номер (за наявності);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто в кг або г;

- склад продукту (для сумішей із зазначенням співвідношення компонентів %);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- для вітамінізованих продуктів наносять напис „ВІТАМІНІЗОВАНЕ” (великим шрифтом);

- рекомендації щодо приготування та вживання продукту. Для продуктів швидкого приготування зазначають: „продукт швидкого приготування”;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і дата пакування (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Таку ж інформацію наносять на ярлики, які прикріпляють до мішків.

5.3 МАКАРОННІ ВИРОБИ

5.3.1 Макаронні вироби, фасовані у споживчу тару:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна маса нетто, кг або г;

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- група продукту, клас, (сорт);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- спосіб приготування;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Для макаронних виробів, упакованих у транспортну тару, які передбачено фасувати у роздрібній торговельній мережі, зазначена вище інформація повинна бути нанесена на транспортну тару і надана в торговельному залі безпосередньо поряд з продуктом.

5.4 ПЛОДООВОЧЕВІ ПРОДУКТИ І КАРТОПЛЯ

5.4.1 Плодоовочеві продукти і картопля свіжі упаковані:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак (за наявності);

- номінальна маса нетто (г, кг) або кількість продукту (шт.);

- помологічний (для плодово-ягідних культур), ботанічний (для овочевих культур і картоплі) або ампелографічний (для винограду) сорт;

- товарний сорт;

- рекомендації щодо способів приготування та особливостей оброблення продукту. Обов’язковий попереджувальний напис: „Перед вживанням ретельно промити у проточній воді”;

- дата збирання і дата пакування (місяць, рік);

- відомості щодо вирощування (відкритий/захищений грунт);

- дата останнього оброблення пестицидами та інсектицидами;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким вирощений і може бути ідентифікований продукт;

- строк зберігання (строк придатності);

- номер партії виробництва;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код (за наявності).

Для незапакованих свіжих плодоовочевих продуктів зазначена вище інформація повинна бути представлена у торговельному залі.

У разі, коли продукт вирощений із застосуванням генної інженерії, на етикетку продукту обов’язково слід наносити відповідний напис, який за розміром має бути не меншим загальної назви продукту.

5.4.2 Продукти перероблення ягід, фруктів, овочів і картоплі (в тому числі консервовані різними способами)

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- спосіб (метод) консервування та зазначення спеціальних способів оброблення сировини, напівфабрикатів або готового продукту;

- номінальна маса нетто (г, кг) або об‘єм продукту (дм3) та допустиме відхилення (%);

- маса або масова частка основного продукту (для продуктів, виготовлених у сиропі, маринаді, розсолі, заливці).;

- товарний сорт (за наявності);

- склад продукту та перелік основних компонентів;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх використання);

- масова частка (%) фруктової або овочевої частини (для нектарів та напоїв), розчинних сухих речовин для концентрованих томатопродуктів (соусів, кетчупів та ін.);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- рекомендації щодо особливостей приготування і вживання продукту (за необхідності);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- дата виготовлення та дата пакування;

- строк придатності ;

- номер партії виробництва;

- строк придатності для сушених та заморожених ягід, плодів, овочів і картоплі;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка. На консервах для хворих на цукровий діабет додатково зазначають:

- вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, загального цукру (у перерахунку на сахарозу);

- добова норма вживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників;

- напис: „Вживати  згідно з дієтою, призначеною лікарем”;

- напис: „Для хворих на цукровий діабет” та символ, що характеризує належність продукту до групи виробів для хворих на цукровий діабет.

Етикетки та інформація для консервів для хворих на цукровий діабет повинні буди узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Маркування фруктово-ягідного морозива та льоду (соку замороженого)  - згідно з 5.5.2.1.

5.5 МОЛОКО ТА МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ

5.5.1 Масло з коров’ячого молока

- назва продукту (із зазначенням масової частки жиру);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна маса нетто (г, кг);

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- харчові добавки. Примітка. Інформацію щодо наявності/застосування харчових добавок необхідно наносити шрифтом, не меншим, ніж основна назва;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

-  вміст вітамінів (для вітамінізованих продуктів);

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності (число, місяць, рік) з урахуванням пакувального матеріалу;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації;

- додатково може бути нанесена назва організації-розробника рецептури і/або технології виробника.

5.5.2 Молоко, молочні та кисломолочні продукти, в т.ч. йогурти, десерти, сиркові вироби:

- назва продукту;

- масова частка жиру (%);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг) та об‘єм продукту (дм3), у тому числі наповнювача;

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- метод теплового оброблення продукту (стерилізований, пастеризований, термізований, нетермізований);

- дата виготовлення (година, число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- строк придатності (година, число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- способи та особливості приготування продукту (за наявності);

- призначення, умови застосування, інформація щодо лікувально-профілактичного призначення та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка. Для кисломолочних продуктів необхідно додатково зазначати кількість життєздатних молочнокислих бактерій (КУО в 1 см3 продукту).

5.5.2.1 Морозиво

- назва продукту;

- масова частка жиру (%) ( виключно для морозива на молочній основі і з комбінованим складом сировини);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг), у тому числі наповнювача;

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення (година, число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- строк придатності (година, число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.5.3 Сири

- назва продукту (з урахуванням технологічних особливостей виробництва: сир твердий; сир швидкого визрівання, сир плавлений, сир м‘який, сир кисломолочний);

- назва підприємства і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- номер партії (окрім головок сиру).

Примітка. На кожну головку сиру наносять дату (число, місяць) і номер варки (партії);

- масова частка жиру у сухій речовині ( %);

- склад продукту;

- маса нетто (г, кг) (для фасованих сирів), окрім головок;

- кінцевий термін реалізації або дата виготовлення (фасування);

- строк придатності (число, місяць, рік).

- номер партії виробництва

Примітка. Для сирів, технологія виробництва яких передбачає визрівання, строк придатності зазначає виробник і встановлює його з урахуванням дати закінчення терміну визрівання;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.5.4 Молочні консерви та сухі молочні продукти

- назва продукту;

- найменування і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, імпортера, експортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г, кг); об‘єм продукту (дм3), у тому числі наповнювача (у разі використання);

- склад продукту і співвідношення основних компонентів (%);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного походження, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення (для продуктів у прозорому пакуванні);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- рекомендації щодо приготування та вживання (за необхідності);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений та може бути ідентифікований продукт;

- інформацію щодо сертифікації.

5.5.4.1 Інформація на банках або тубах з молочними консервами та сухими молочними продуктами (для продуктів виготовлених в Україні).

На нижній та верхній поверхні металевих банок із молочними консервами повинні бути маркувальні знаки в один або два ряди.

Маркувальні знаки в один ряд:

а) на нижній поверхні металевої банки послідовно наносять:

-М – індекс молочної промисловості;

- номер підприємства-виробника;

- асортиментний номер консервів;

- номер зміни.

б) на верхній поверхні металевої банки послідовно наносять:

- число (місяця) виготовлення продукту – двома цифрами (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- місяць виготовлення – двома цифрами (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- рік виготовлення продукту - позначають двома останніми цифрами року виготовлення.

Маркувальні знаки в два ряди для металевої та скляної банок із молочними консервами та сухими молочними продуктами:

- в першому ряді наносять дані, передбачені 5.5.4.1 а), а у другому ряді -  5.5.4.1 б).

Допускається нанесення індексу молочної промисловості окремо від зазначених вище позначень на дні або кришці банки.

На нижній вузькій смужці туб повинні бути проштамповані:

- номер зміни – однією цифрою;

- число виготовлення – двома цифрами;

- місяць виготовлення – двома цифрами);

- рік виготовлення – позначається останньою цифрою року виготовлення;

- асортиментний номер консервів.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двохсимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

На нижньому клапані пачки із сухими молочними продуктами зазначають номер зміни і дату виготовлення – число, місяць, рік (по два знаки, розділені крапками). Номер зміни проставляють зліва від дати виготовлення через один інтервал.

Для продуктів цього розділу транспортне маркування повинно обов‘язково містити маніпуляційні знаки „Оберігати від нагрівання”, „Оберігати від вологи”.

5.6 М‘ЯСО І М‘ЯСНІ ПРОДУКТИ

5.6.1 М‘ясо в тушах, півтушах і четвертинах:

- відбиток ветеринарного клейма товарознавчого тавра (категорія вгодованості) і штампи згідно з інструкцією з клеймування м’яса;

5.6.2 Усі види м’ясних продуктів, окрім м‘яса в тушах, півтушах і четвертинах.

5.6.2.1 Загальні вимоги до змісту інформації:

- назва продукту;

- категорія вгодованості, сорт;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (г або кг), допустиме відхилення від маси нетто (%);

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість);

- строк придатності (число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.6.2.2 Додаткові вимоги до змісту інформації

Фасоване м‘ясо:

- вид м‘яса;

- термічний стан (остигле, охолоджене, заморожене);

- категорія вгодованості, сорт.

- дата пакування (число, місяць, рік);

М‘ясо і субпродукти, заморожені в блоках:

-    вид продукту;

-    категорія, сорт (за наявності);

- дата пакування (число, місяць, рік).

Субпродукти:

-    вид субпродуктів;

-    категорія;

-    термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

- дата пакування (число, місяць, рік).

Напівфабрикати, кулінарні вироби:

-    термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

-    дата виготовлення і дата пакування;

-     способи і умови приготування страв (за необхідності).

Ковбасні вироби і продукти з м‘яса:

-    вид продукції;

-    запаковано під вакуумом (за наявності вакуума в упаковці);

- дата виготовлення (число, місяць, рік)

На ковбасні вироби у штучній оболонці інформацію частково або повністю допускається наносити безпосередньо на оболонку.

Консерви м‘ясні та м‘ясорослинні:

-    співвідношення основних компонентів (%);

-    спосіб та рекомендації щодо приготування або вживання (для консервів, які потребують додаткового оброблення перед вживанням) – за необхідності;

На кришки літографованих банок наносять методом штампування або незмивною фарбою номер зміни і дату (число, місяць, рік) виготовлення, якщо на етикетці не зазначено назву підприємства-виробника, то зазначають також його номер;

На дні і кришках нелітографованих консервних банок консерв, виготовлених в Україні, наносять такі умовні позначення:

-    перший ряд: дата виготовлення продукції (число, місяць, рік) число і місяць – двома цифрами кожне (до дев’ятого включно спереду ставлять нуль), а рік – двома останніми цифрами року;

-    другий ряд: асортиментний номер, зміна, номер бригади (за наявності). Для консервів вищого сорту після асортиментного номера  проставляють літеру В. В разі позначення асортиментного номера одним або двома знаками перед ним залишають місце для одного або двох знаків;

-    третій ряд: індекс системи, до якої відноситься підприємство-виробник (м’ясна промисловість А; харчова промисловість – КП; Укоопспілка – ЦС; сільськогосподарське виробництво - МС), номер підприємства-виробника.

В разі позначення асортиментного номера одним або двома знаками між ним і номером зміни залишають пропуск відповідно у два або один знак.

Маркувальні знаки слід розташовувати у два або три ряди (залежно від діаметру банки) на кришці або частково на кришці, а частково на денці, не розриваючи умовних позначень, на площі, обмеженій першим бомбажним кільцем (або кільцем жорсткості). Для банок з алюмінієвої ламінованої фольги тільки на денці, при цьому в першому ряді наносять тільки дату виготовлення з додатковим зазначенням дати (число, місяць, рік) кінцевого терміну зберігання консервів.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двосимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

Під час фасування продукту в скляні банки інформацію допускається наносити на етикетки, які наклеюють на скло та кришки.

Наприклад, консерви з асортиментним номером 183, вищого сорту, виготовлені підприємством-виробником № 52, країна-виробник Україна, м’ясної промисловості в першу зміну 8 серпня 2006 року повинні мати такі позначення:

08 08 06

183 В 1

А 52 UA

08 08 06

183 В 1

А 52 UKR

5.6.3 Жири топлені за видами сировини:

- вид і сорт жиру;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- склад продукту;

- номінальна маса нетто в г або кг;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і пакування;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (відносна вологість повітря, температурний режим, освітлення);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

У разі пакування продуктів, зазначених у цьому розділі, у вакуумну упаковку на упаковку наносять напис: „Запаковано під вакуумом”.

5.7 М‘ЯСО ПТИЦІ, ЯЙЦЯ ТА ПРОДУКТИ ЇХ ПЕРЕРОБЛЕННЯ:

5.7.1 М‘ясо птиці в тушках (нефасоване):

- товарознавче тавро (категорія – перша – 1; друга - 2) наносять на зовнішню частину гомілки.

За наявності етикетки, прикріпленої до ноги:

-    категорія (перша – 1, друга - 2);

-    назву країни і місце походження;

-    слово „Держветнагляд”;

-    номер підприємства.

Інформація, яку наносять на ящики з незапакованими або запакованими тушками птиці:

-    назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

-    товарний знак виробника (за наявності);

- назва продукту (тушки, напівтушки), включаючи вид і вік птиці для: курей – „К”, курчат – „Ц”, курчат-бройлерів – „ЦБ”, качок – „У”, каченят – „УМ”, гусей – „Г”, гусенят – „ГМ”, індиків – „И”, індичат – „ИМ”, цесарок – „С”, цесаренят – „СМ”, перепелів – „П”;

-    кількість тушок;

-    номінальна маса нетто і брутто (г та кг);

-    сорт або категорія;

-    слово „Держветнагляд”;

-    дата виготовлення і дата пакування (число, місяць, рік);

-    строк придатності;

- номер партії виробництва;

-    умови зберігання (температурний режим, відносна вологість);

-    термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

-    спосіб оброблення тушок (патрані - Е, напівпатрані - ЕЕ, патрані з комплектом ліверу і шиєю - Р);

-    позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

-    інформація щодо сертифікації.

5.7.2 М‘ясо птиці в тушках, напівтушках, частини тушок, запаковані у споживчу тару:

- назва продукту (тушки, напівтушки), включаючи вид і вік птиці для: курей – „К”, курчат – „К”, курчат-бройлерів – „КБ”, качок – „К”, каченят – „КМ”, гусей – „Г”, гусенят – „ГМ”, індиків – „І”, індичат – „ІМ”, цесарок – „С”, цесаренят – „СМ”, перепелів – „П”;

- вид і вік птиці;

- категорія (перша – 1, друга - 2);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- спосіб оброблення (для цілих тушок – патрані - Е, напівпатрані - ЕЕ, патрані з комплектом ліверу і шиєю - Р);

- слово „Держветнагляд” (для цілих тушок);

- термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

- маса нетто (для тушок зазначають масу нетто в кожному пакування або загальну масу нетто запакованих тушок в кожній одиниці транспортної тари) в кг або г;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено продукт;

- інформацію щодо сертифікації;

- штриховий код.

5.7.3 М‘ясо птиці обвалене:

- назва продукту із зазначенням виду птиці;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- дата заморожування (для замороженого);

- строк придатності (дата та час вироблення – для охолодженого, дата заморожування – для замороженого);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- номінальна маса нетто, брутто;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код.

5.7.4 Консерви з м‘яса птиці і м‘ясорослинні – згідно з 5.6.2.1 та 5.6.2.2.

Для продуктів цього розділу додатково наносять маніпуляційний напис: „Берегти від нагрівання”.

5.7.5 Субпродукти:

- назва субпродуктів (шийки, крильця і т.д.) із зазначенням виду птиці;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- номінальна маса нетто в г або кг;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- термічний стан (остигле, охолоджене, заморожене);

- дата вироблення та розфасовки (дата та час – для охолодженого, дата заморожування – для замороженого);

- строк придатності (для незаморожених субпродуктів – зазначають кількість годин, протягом яких субпродукти придатні до споживання);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код.

5.7.6 Напівфабрикати з м‘яса птиці:

- назва напівфабрикату із зазначенням виду птиці;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- номінальна маса брутто та нетто;

- термічний стан (остиглі, охолоджені, заморожені);

- дата вироблення і дата пакування (дата та час – для охолодженого, дата заморожування – для замороженого);

- склад напівфабрикату;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі застосування);

- способи приготування готових страв;

- строк придатності (для незаморожених – зазначають кількість годин, протягом яких напівфабрикат придатний до споживання);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код.

5.7.7 Ковбасні і кулінарні вироби з м‘яса птиці:

- назва та сорт продукту;

- назва та вид продукту відповідно до рецептури;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності );

- номінальна маса брутто, нетто;

- склад продукту;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і дата пакування (дата та час виготовлення – для кулінарних виробів та варених ковбас; дата виготовлення – для продуктів з м’яса птиці сиров’ялених та сирокопчених);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (за умови застосування);

- строк придатності або закінчення терміну придатності до споживання;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (відносна вологість повітря, температурний режим, освітлення);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код.

На ковбасні вироби з м’яса птиці в штучній оболонці інформацію (частково або повністю) допускається наносити безпосередньо на оболонку.

5.7.8 Жири топлені за видами птиці:

- вид і сорт жиру;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- склад продукту;

- номінальна маса нетто в г або кг;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення і пакування;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (відносна вологість повітря, температурний режим, освітлення);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

У разі пакування продуктів зазначених у цьому розділі у вакуумну упаковку на упаковку наносять напис: „Запаковано під вакуумом”.

5.7.9 Яйця харчові (за видами птиці)

5.7.9.1 Інформацію на яйця, не запаковані в споживчу тару, наносять: на дієтичні яйця червоною, на столові – синьою (фіолетовою) фарбою, яка дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України. Штамп повинен бути: круглої форми – діаметр 12 мм, овальної форми – розміри 15х10 мм. На штампі для дієтичних яєць зазначають дату сортування (число, місяць) і категорію; а для столових – тільки категорію.

Маркування повинне бути чітким. На яйця, які направляють на промислове перероблення (яєчний порошок) – наносять умовне позначення „П” – із уточненням: дрібні - „ПМ”; забруднені – „ПЗ”; з пошкодженням шкаралупи – „ПС”.

Дієтичні яйця позначають: добірна – „Д0”; перша – „Д1”; друга – „Д2”;

Столові яйця позначають: добірна – „С0”; перша – „С1”; друга – „С2”;

Дрібні – загальна етикетка зі словом дрібні.

Висота цифр, якими позначають категорію – 5 мм, а дати сортування – 3 мм.

5.7.9.2 Інформація на споживчій тарі (у разі пакування яєць у споживчу тару):

- назва продукту;

- категорія: для дієтичних - добірна – „Д0”; перша – „Д1”; друга – „Д2”; для столових - добірна – „С0”; перша – „С1”; друга – „С2”; дрібні – загальна етикетка зі словом дрібні);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- кількість яєць;

- дата знесення;

- дата сортування і дата пакування (число, місяць, рік);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість, освітленість). Наносять попереджувальні написи: „Обережно, крихке!”, „Верх, не кантувати!”;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації.

Додатково наносять інформацію щодо особливостей вживання та приготування залежно від виду птиці (страусині, перепелині, індичачі).

У разі пакування яєць у коробки для дрібноштучного пакування штамп на яйцях допускається не ставити.

5.7.9.3 Інформація на транспортній тарі (в разі пакування яєць безпосередньо у транспортну тару) - згідно з 5.7.9.2.

5.7.10 Продукти яєчні у споживчій тарі (меланж, жовток, білок, ):

- назва продукту;

- спосіб оброблення (пастеризований, підкислений, охолоджений, заморожений, сухий), якщо проведено відповідне оброблення продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- номінальна маса нетто в кг або г;

- склад продукту (меланж, жовток, білок, );

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- консерванти, харчові ароматизатори та інші добавки (в разі їх застосування);

- дата виготовлення і дата пакування;

- строк придатності або закінчення терміну придатності до споживання;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість, освітленість);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.8 РИБА ТА МОРЕПРОДУКТИ:

5.8.1 Вимоги щодо змісту маркування продукту:

- назва продукту (товарна та біологічна);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- прилеглість до району промислу допускається зазначати у назві продукту (наприклад, „Оселедець тихоокеанський”, „Навага далекосхідна”);

- асортиментний знак (за наявності);

- розмір продукту відповідно до довжини та маси (велика, середня або дрібна);

- вид розбирання (без голови, патрана, філе, пласт, шматочки і т.д.);

- вид оброблення (охолоджена, солона, в’ялена, копчена, заморожена);

- ступінь посолу (малосолона, слабосолона, середньосолона, сильносолона);

- сорт (за наявності сортів) або категорія (для замороженого рибного філе);

- номінальна маса нетто (кг, г);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- дата виготовлення або дата пакування (число, місяць, рік);

- склад продукту (у разі необхідності);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- спосіб приготування (у разі необхідності);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації;

В разі застосування вакуумної упаковки наносять напис: „Упаковано під вакуумом”.

5.8.2 Додаткова інформація на банках з насувними кришками з ікрою осетрових риб:

- номер майстра.

Дату виготовлення і номер, присвоєний майстру, наносять на кришку або дно банки у два ряди.

У верхньому ряду – дата виготовлення продукту – декада, місяць, рік.

Декаду позначають однією цифрою (1, 2, 3), місяць – двома цифрами (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль), рік – останньою цифрою року.

У нижньому ряду – номер майстра (один або два знака).

5.9 ПРОДУКТИ З РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ, КОНСЕРВИ ТА ПРЕСЕРВИ

5.9.1 Вимоги до змісту маркування продукту:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- сорт (за наявності);

- номінальна маса нетто (кг, г), в т.ч. співвідношення основних компонентів %;

- склад продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення;

- строк придатності

Поруч із цим текстом наносять напис „Дата виготовлення зазначена на кришці в першому ряду”, а для літографованих банок із зазначенням на кришці тільки дати виготовлення наносять напис „Дата виготовлення зазначена на кришці”;

- маса риби без тузлука;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- спосіб вживання  та особливості приготування (за необхідності);

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування);

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка: вміст вітамінів зазначають для продуктів з вмістом вітамінів В1 і В2 більшим, ніж 0,1 мг і РР - більшим, ніж 2,0 мг у 100 г продукту.

5.9.2 Інформація на дні і кришці

5.9.2.1 На дні або на кришці нелітографованих жерстяних і алюмінієвих банок з рибними консервами і пресервами наносять знаки умовних позначень у три ряди на площі, обмеженій першим бомбажним кільцем (або кільцем жорсткості).

Перший ряд:

- дата виготовлення продукту (число, місяць, рік):

- число – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- місяць – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- рік – дві останні цифри.

Другий ряд:

- асортиментний знак – від одного до трьох знаків (цифри або букви, окрім букви „Р”);

- номер підприємства-виробника – від одного до трьох знаків (цифри і літери).

Третій ряд:

- номер зміни – одна цифра;

- індекс рибної промисловості – буква „Р”.

Під час позначення асортиментного знака і номера підприємства-виробника одним або двома знаками перед ними залишають пропуск відповідно у два або один знак.

Для виробників, підприємства яких забезпечені імпортним обладнанням, допускається нанесення умовних позначень в три і два ряди.

Інформація в три ряди:

Перший ряд:

- число – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- місяць – літерою, окрім літери «З»; рік – однією останньою літерою року.

Другий ряд:

- номер зміни – одна цифра; асортиментний знак – три цифри.

Третій ряд:

- індекс рибної промисловості – літера „Р”; номер заводу – три знака.

Інформація в два ряди:

Перший ряд:

- індекс рибної промисловості – літера „Р” (на літографованих банках не наносять), дата виготовлення – число, місяць, рік.

Другий ряд:

- номер зміни – одна цифра (для виробників з однозмінним режимом праці не наносять); асортиментний знак – від одного до трьох знаків (цифри або літери, окрім літери „Р”); номер підприємства-виробника – до трьох знаків (цифри і літери).

5.9.2.2 На банках з ікрою осетрових риб умовні позначення наносять у два ряди:

Перший ряд:

- дата виготовлення продукту (декада, місяць, рік);

- декада – одна цифра - 1, 2, 3;

- місяць – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- рік – одна остання цифра.

Другий ряд:

- номер майстра - одна або дві цифри.

5.9.2.3 На банках з лососевою і зернистою ікрою умовні позначення наносять в три ряди.

Перший ряд:

- дата виготовлення (число, місяць, рік):

- число - дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- місяць – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

- рік – дві останні цифри.

Другий ряд – асортиментний знак „Ікра”.

Третій ряд:

- номер заводу – до трьох знаків;

- номер зміни – одна цифра;

- індекс рибної промисловості – літера „Р” (на літографованих банках не наносять).

Примітка: Ікру зернисту осетрових риб фасують у банки, зовнішні сторони і кришки яких повинні бути літографовані. Внутрішні сторони банки і кришки повинні бути покриті лаком або емаллю, або їхньою сумішшю, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами.

5.9.2.4 Інформація на коробках і пачках з наборами і окремими банками, а також на бандерольках, які прикріплюються на банки, повинна містити дані згідно з 5.9.1.

5.9.2.5 На кришку або корпус поліетиленової банки наносять інформацію згідно з 5.9.1, 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.

На дні банки повинен бути зазначений товарний знак заводу-виробника   (за наявності).

5.9.2.6 На поліетиленові кришки наносять умовні позначення згідно з 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.

Напис на полівінілхлоридних і поліпропіленових банках повинен відповідати 5.9.1, маркування алюмінієвих літографованих кришок має відповідати 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.

5.9.2.7 Етикетки на скляних банках з продуктом повинні містити інформацію, що відповідає 5.9.1. На етикетку також необхідно наносити: номер зміни, число, місяць і рік виготовлення продукту.

Маркувальні знаки можуть бути нанесені на кришці і на склі.

В разі однозмінної роботи не наносять номер зміни.

На денце конічних і фігурних скляних банок наклеюють етикетки із зазначенням зміни і дати виготовлення, решту реквізитів наносять на літографовану кришку.

Маркування на кришку скляних банок з ікрою осетрових риб наносять згідно з 5.9.1.

Дату виготовлення (місяць, рік) наносять в один ряд:

місяць – дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

рік – останньою цифрою року.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двосимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

5.10 ЧАЙ, КАВА, КАКАО (В Т.Ч. НАПОЇ З НИХ), ПРЯНОЩІ, ПРИПРАВИ, ХАРЧОВІ ДОБАВКИ

- назва продукту (у назві чаю чорного байхового залежно від розміру і форми чаїнок зазначають: дрібний, середньолистовий, крупнолистовий або гранульований – СТС);

- назва аромату, якщо під час виготовлення цих продуктів застосовують ароматизатори (наприклад: чай чорний байховий з ароматом лимона);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера, назва місця походження;

- місце вирощування (географічний регіон країни) та період збирання чайного листя;

- номінальна маса нетто, г;

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- спосіб приготування або рекомендації щодо вживання (за необхідності). Для харчових добавок і ароматизаторів – інструкцію щодо зберігання і вживання;

- сорт (для чаю з урахуванням екстрактивності: букет, вищий, перший, другий, третій);

- протипоказання щодо застосування за наявності окремих видів захворювань для біологічно активних добавок до їжі, харчових добавок та інгредієнтів продуктів нетрадиційного складу. Для продуктів лікувально-профілактичного призначення, з тонізувальними властивостями слід наносити попередження щодо вживання продукту та зазначати особливості або рекомендації щодо вживання. Ця інформація обов‘язково має бути погоджена з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я України;

- дата пакування (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Для кави і кавових напоїв додатково наносять таку інформацію:

- кава натуральна смажена (у зернах або мелена);

- кава натуральна розчинна (із зазначенням її типу);

- декофеїнізована (наприклад, „без кофеїну”, „декофеїнізована”);

- склад, харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО(у разі їх застосування);

- кавовий напій нерозчинний/розчинний.

5.10.1 На пакетики для одноразового використання наносять таку інформацію:

- назва виробника;

- товарний знак виробника;

- назва продукту;

- номінальна маса нетто, г;

- спосіб приготування або рекомендації щодо вживання - позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- інформація щодо сертифікації;

- штриховий код;

В разі застосування вакуумної упаковки наносять напис: „Упаковано під вакуумом”.

Для продуктів цього розділу транспортне маркування повинно обов‘язково містити маніпуляційний знак „Оберігати від вологи”.

5.11 ХАРЧОВІ КОНЦЕНТРАТИ

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто, г. Для рідких продуктів зазначають об’єм, дм3, та масу нетто, г;

- склад продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (за умови їх застосування);

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- способи і умови приготування готових страв. За наявності, застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

У разі коли продукт розфасований у вакуумну упаковку, наносять напис: „Упаковано під вакуумом”.

Допускається нанесення написів рекламно-інформаційного характеру.

5.12 ПРОДУКТИ ПИВНОЇ ТА БЕЗАЛКОГОЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТЕЙ

5.12.1 Пиво та солодові напої:

- загальна назва продукту;

- назва і тип продукту (для пива: не фільтроване, освітлене, неосвітлене; світле; напівтемне; темне);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера. У випадку розливу пива на базі, зазначають місцезнаходження бази розливу;

- товарний знак виробника;

- масова частка сухих речовин у початковому суслі %;

- мінімальний вміст об’ємної частки етилового спирту (алк., не менше % об., або спирт не менше % об.). На безалкогольному пиві наносять напис: „Пиво безалкогольне”;

- склад основної сировини, використаної під час виготовлення продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерело ГМО (у разі їх застосування);

- дата розливу (число, місяць, рік);

- кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і строк придатності;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- поживна цінність на 100 г продукту;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, освітленість);

- місткість, дм3;

- вміст вуглеводів;

- напис „Пастеризоване” – для пастеризованого напою;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Металеві банки для пива (кеги) маркують нанесенням на них інформації згідно з 5.12.1.

Допускається нанесення інформації про організацію-розробника рецептур, а також іншої інформації, в тому числі рекламної, яка характеризує продукт, виробника і замовника.

5.12.5 Безалкогольні напої, в тому числі концентрати напоїв (з бікарбонатом натрію або без нього) і сиропи:

- назва напою, його група, тип. Не допускається використовувати в назві продукту назви натуральних фруктів, плодів і ягід, за умови вмісту у складі напоїв менше 10% (за об’ємом) натурального соку або сиропу;

- ступінь насичення діоксидом вуглецю (сильногазований, середньогазований, слабогазований, негазований);

- назва аромату для ароматизованих напоїв і сиропів;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак, логотип (за наявності);

- місткість, (дм3) Для  порошкоподібних концентратів зазначають масу нетто, г;

- дата виготовлення або дата розливання (число, місяць рік);

- склад продукту із зазначенням переліку сировини. У разі використання натуральних соків і/або м’якоті зазначають їх вид і масову частку у відсотках; назву основних інгредієнтів, які впливають на смак і аромат (перелік основних інгредієнтів визначає виробник);

- наявність консервантів (за умови застосування);

- харчові добавки, ароматизатори, барвники, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерело ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифікований продукт;

- строк придатності або дата закінчення терміну придатності до споживання (число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

На пляшках з напоями, в яких об’ємна частка етилового спирту більша ніж 0,3%, наносять напис: „Протипоказано дітям до 12 років, вагітним, жінкам, які годують груддю”.

Для концентратів і напоїв спеціального, лікувально-профілактичного призначення, з тонізувальними властивостями слід наносити попередження щодо вживання напою та зазначати особливості  або рекомендації щодо вживання, які мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров‘я України.

5.12.5.1 Додатково можуть бути нанесені такі написи:

- назва організації-розробника напоїв;

- коротка характеристика основи напоїв;

- напис „Пити охолодженим”, „З вмістом вітамінів” та інші написи інформаційного і рекламного характеру.

Допускається одночасне зазначення на етикетці місткості 0,33 і 0,5 або 1,0; 1,5 і 2,0 дм3 з нанесенням насічки для зазначення фактичної місткості.

5.13 ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ ПИТНІ ФАСОВАНІ

- назва води, її хімічний клас, підклас, група;

- номер свердловини та назва джерела;

- глибина свердловини (джерела), м;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- місткість, дм3;

- товарний знак виробника (за наявності);

- мінералізація, г/ дм3;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- хімічний склад води, в мг/дм3 (для лікувально-столових та лікувальних вод). В разі наявності у воді фтору понад 1,2 мг/дм3 на етикетку наносять позначення „Містить фтор”;

- призначення води (мінеральна природна столова, мінеральна лікувально-столова, мінеральна лікувальна)

- стан води під час фасування (природний стан, слабогазована, сильногазована). У разі штучного насичення діоксидом вуглецю наносять напис „Штучно насичена СО2”;

- для розведених лікувально-столових вод зазначають їх походження і напис „Розведена”;

- показання щодо застосування із зазначенням: для лікувально-столових вод – За призначенням лікаря і як столовий напій – не систематично”, для лікувальних вод – „За призначенням лікаря”;

- основні протипоказання (для лікувально-столових, лікувальних вод);

- дата розливання (число , місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- штриховий код;

- строк придатності до споживання чи дата закінчення терміну придатності до споживання;

- інформація щодо сертифікації.

5.13.3 Вода питна фасована (бутильована) та ароматизована:

- назва фасованої води;

- товарний знак виробника;

- мінералізація (сухий залишок, г/дм3);

- стан фасованої води за ступенем насичення діоксидом вуглецю (газована, негазована, слабогазована, середньогазована, сильногазована);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- позначення походження фасованої води: джерельна, із свердловини, із системи гоподарського-питного водопостачання;

- місткість, л або дм3;

- склад ароматизованої води із зазначенням використаних ароматичних композицій;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, освітленість);

- дата фасування (число, місяць, рік);

- строк придатності (місяців, діб);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації.

Допускається реалізація скляних пляшок з природними столовими водами без етикеток, закоркованих літографованими чи конгревованими кроненпробками із зазначенням: найменування виробника, назви води, дати розливання (число, місяць, рік), місткість, строк придатності, позначення нормативного документу.

Допускається наносити написи інформаційного та рекламного характеру.

5.13.4 Штучно мінералізовані води

- назва продукту;

- ступінь насичення діоксидом вуглецю (негазована, сильногазована, слабогазована);

- назва та місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- напис: „штучно мінералізована”;

- мінералізація, г/ дм3 (зазначення основних довнесених компонентів);

- хімічний склад води;

- строк придатності або закінчення терміну придатності до споживання;

- дата розливу (число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- місткість, дм3;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- інформація щодо сертифікації.

Допускається наносити написи інформаційного та рекламного характеру.

5.13.5 Води фасовані питні

На упаковці (тарі) фасованої питної води:

- дата виготовлення;

- строк придатності до споживання чи дата закінчення строку придатності до споживання;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання та показники якості;

- найменування та адреса виробника і місце її виготовлення;

- назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо

якості питної води;

- інша інформація, передбачена нормативними документами.

Текст у маркування питної води обов'язково має бути погоджений з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

5.14 ЦУКОР

- назва продукту (цукор-пісок, цукор-пісок рафінований, цукор-рафінад);

- назва організації, в систему якої входить підприємство-виробник;

- товарний знак підприємства-виробника;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- маса нетто в кг та г;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата пакування;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.14.1 На пакетиках цукру-рафінаду і рафінованого цукру-піску масою нетто від 5 до 20 г зазначають таку інформацію:

- назва і товарний знак виробника;

- назва продукту;

- номінальна маса нетто, г;

- дата пакування;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

На кожну упаковку наносять маніпуляційний знак  „Берегти від вологи”.

5.15 СІЛЬ КУХОННА

- назва продукту, включаючи інформацію щодо способу одержання, виду, крупності, ґатунку, а для солі з добавками – вид і масова частка добавки;

- назва організації, в систему якої входить підприємство-виробник;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- дата виготовлення;

- термін зберігання;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- номінальна маса нетто в кг або г;

- вміст протизлежувальних, стабілізувальних та інших добавок (за умови їх застосування);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.15.1 На пакетиках солі масою від 1 г до 10 г зазначають:

- назва продукту;

- назва і товарний знак виробника;

- маса нетто, г;

- дата виготовлення;

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

На кожну упаковку наносять маніпуляційний знак „Боїться вологи”, а в разі пакування в полімерні матеріали – знак „Берегти від нагрівання”.

Таку ж інформацію наносять на мішки або ярлики, прикріплені до мішків.

Для солі з добавками додатково подають:

- інформацію щодо рекомендованої добової дози вживання в г;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, продукти нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- інформацію щодо особливостей вживання та використання (у разі необхідності).

- інформацію, що після закінчення терміну придатності сіль з добавками (наприклад, йодовану, йодовано-фторовану, фторовану та ін.) можна використовувати як звичайну кухонну сіль.

5.16 ПРОДУКТИ БДЖІЛЬНИЦТВА

5.16.1 Мед:

- назва продукту;

- справжність з урахуванням природи походження (натуральний або штучний);

- вид натурального меду із зазначенням рослин-медоносів;

- рік збирання натурального меду або дата виготовлення штучного меду;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера. Назва місцезнаходження пасіки;

- товарний знак виробника;

- номінальна маса нетто (кг або г) та об’єм (дм3);

- склад продукту для натурального меду з добавками (квітковий пилок, маточне молочко, прополіс, горіхи та ін.) і для штучного меду;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, продукти нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- діастазне число;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата збору і пакування (місяць, рік);

- строк придатності (місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- добова норма вживання та попередження, що продукт може викликати алергію;

- інформація щодо сертифікації.

5.16.2 Пилок квітковий (обніжжя), маточне молочко і прополіс:

- назва продукту;

- ботанічне походження для квіткового пилку;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника пакувальника, експортера, імпортера, назва місця походження;

- товарний знак (за наявності);

- номінальна маса брутто, нетто, г;

- строк придатності (місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

5.17 ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ

5.17.1 Хлібобулочні вироби фасовані і упаковані поштучно:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- маса нетто, г, та допустиме відхилення з урахуванням вологості продукту, %;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- вміст внесених вітамінів (для вітамінізованих продуктів), клітковини, харчових волокон та інших компонентів для спеціальних продуктів з урахуванням їхнього призначення.

Примітка. Для вітамінізованих продуктів наносять напис „ВІТАМІНІЗОВАНЕ” (великими літерами);

- дата виготовлення та година виймання з печі;

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Примітка. На неупаковані хлібобулочні вироби інформацію подають в інформаційному листку у торговельному залі.

5.17.2 Додаткові вимоги до маркування:

5.17.2.1 Хлібобулочні вироби для хворих на цукровий діабет:

- вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, загального цукру (у перерахунку на сахарозу);

- добова норма споживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників - не більше, ніж 30 г;

- напис: „Вживати згідно з дієтою, призначеною лікарем”;

- напис: „Діабетичний” та символ, що характеризує належність продукту до групи діабетичних виробів.

5.17.2.2 Хлібобулочні вироби для дієтичного харчування:

- добова норма (кількість продукту для одночасного вживання);

- призначення, умови і обмеження щодо вживання.

Етикетки та інформація для хлібобулочних виробів для хворих на цукровий діабет та виробів для дієтичного харчування повинні буди узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

5.18 КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ І ЖУВАЛЬНА ГУМКА

5.18.1 Загальні вимоги до маркування:

- назва продукту;

- товарний знак виробника;

- назва та місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна маса нетто, г;

- дата виготовлення (число, місяць, рік), а для тортів і тістечок - година і дата виготовлення;

- кінцевий термін реалізації або придатності до споживання;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

- склад продукту. Для кондитерських наборів, складених з різних видів і назв виробів, зазначають повний перелік інгредієнтів, що були використані для виготовлення виробів, з яких складений набір (без зазначення складу кожного конкретного найменування виробу);

- харчові добавки, барвники, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту та харчова (поживна) цінність на 100 г продукту. Для кондитерських наборів, складених з різних видів і назв виробів, зазначають середньозважену харчову цінність виробів, з яких складений набір (без зазначення харчової цінності кожного конкретного найменування виробу);

- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

Допускається додаткове нанесення написів рекламно-інформаційного характеру на упаковках або на листках-вкладишах.

5.18.2 Додаткові вимоги до маркування

5.18.2.1 Кондитерські вироби для хворих на цукровий діабет:

- вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, загального цукру (у перерахунку на сахарозу);

- добова норма споживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників – не більше, ніж 30 г;

- напис: „Вживати згідно з дієтою, призначеною лікарем”;

- напис: „Для хворих на цукровий діабет” та символ, що характеризує належність кондитерського виробу до групи виробів для хворих на цукровий діабет.

5.18.2.2 Кондитерські вироби для дієтичного або лікувально-профілактичного харчування:

- добова доза (кількість продукту для одночасного вживання);

- призначення і умови, обмеження щодо вживання.

Етикетки та інформація для кондитерських виробів для хворих на цукровий діабет та виробів для дієтичного харчування повинні буди узгоджені з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

5.19 КРОХМАЛЬ І КРОХМАЛЕПРОДУКТИ

- назва, вид, сорт продукту;

- назва організації, в систему якої входить підприємство-виробник

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- товарний знак виробника (за наявності);

- дата виготовлення і дата пакування;

- маса нетто в кг або г;

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (відносна вологість, температурний режим, освітлення);

- строк придатності;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації.

На кожну упаковку наносять маніпуляційний знак „Берегти від вологи”.

5.20 ОЛІЯ ТА ОЛІЙНОЖИРОВІ ПРОДУКТИ (В Т.Ч. МАРГАРИН ТА МАРГАРИНОВІ ПРОДУКТИ).

5.20.1 Загальні вимоги до інформації:

- назва продукту;

- масова частка жиру;

- сорт (за наявності);

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

- номінальна кількість маса нетто (г або кг) та об‘єм продукту, дм3 (для маргаринової продукції – маса нетто);

- товарний знак виробника;

- склад продукту (дозволяється інформацію про жирову основу надавати в такому вигляді: для маргаринової продукції – жири рослинні та тваринні і олії в натуральному та стверділому вигляді рафіновані дезодоровані; для майонезу – олії рафіновані дезодоровані; для олій – перелік всіх олій, що містяться в продукті).

- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

- енергетична цінність (в кДж та ккал)на 100 г продукту;

- харчова (поживна) цінність на 100 г продукту;

- дата виготовлення (число, місяць, рік);

- номер партії виробництва;

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штриховий код;

- інформація щодо сертифікації;

- додатково може бути нанесена назва організації-розробника рецептури і/або технології виробника.

Для маргарину і маргаринових продуктів строк придатності зазначають з урахуванням особливостей пакувального матеріалу.

Окрім загальної інформації для олій зазначають:

- спосіб оброблення;

- склад олій (в тому числі перелік всіх олій);

- вид, марка, призначення щодо застосування;

- дата розливання (для продукту у споживчій тарі);

- дата наливання (для продукту у бочках, флягах, цистернах, баках, контейнерах).

Для продуктів цього розділу транспортне маркування повинно обов‘язково містити маніпуляційні знаки „Берегти від нагрівання”, „Берегти від вологи”.


 

ДОДАТОК А

Визначення основних назв продуктів

(довідковий)

1 Пиво – тонізуючий, пінистій напій насичений діоксидом вуглецю, що одержують під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з вмістом спирту від 2,0 % до 10%. Виготовляють фільтроване (пастеризоване, непастеризоване), нефільтроване (освітлене, неосвітлене). Пиво виробляють трьох типів: світле, напівтемне, темне (ДСТУ 3888);

2 Напій безалкогольний – готовий продукт безалкогольного виробництва, прохолоджувальний напій, з масовою часткою спирту не більше 1,2%, виготовлений з використанням питної або мінеральної питної води, фруктових або овочевих соків, концентратів, цукру чи його замінників, барвників, ароматизаторів та інших компонентів, насичений або ненасичений двоокисом вуглецю (ДСТУ 2368);  виготовляють сильногазовані, середньо газовані, слабо газовані, негазовані – залежно від сировини напої виготовляють – соковмісні, сокові, на ароматизаторах, на пряно-ароматичній (смако-ароматичній) рослинній сировині, на зерновій серовині, напої бродіння (ферментовані), низькокалорійні, зі зниженою калорійністю;

3 Вода мінеральна природна – природна підземна вода водних об’єктів, що характеризується мінералізацією від 0,1 до 15 г/дм3, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно-активних компонентів та сполук, відповідно до кондиції встановлених для кожної води і використовується без додаткового оброблення згідно з медичним (бальнеологічним) висновком (ДСТУ 878). Води мінеральні питні можуть бути: природні столові, природні лікувально-столові, розведені мінеральні, природні лікувальні.

Вміст біологічно-активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлюють для кожного об‘єкта (родовища), які використовуються без додаткового оброблення, яка може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості (CODEX STAN 108-1981) [6];

4 Вода штучно мінералізована – вода, яку виготовляють розчиненням солей у воді (водопровідній, знесоленій, мінеральній). Призначена для використання як столова, лікувальна, для внутрішнього та зовнішнього застосування. Готують із солей, розраховуючи сольовий склад, виконаних відповідно до заданих властивостей води;

 

5 Вода питна - вода, для пиття, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству; 

6 М’ясо – туша, пів туша, четвертина або її частина, що являє собою сукупність м’язової, жирової, сполучної тканин з кістками (ДСТУ 3938);

7 Субпродукти – внутрішні органи, голови, ноги, хвости, вим’я, м’ясна обрізь, отримані під час переробляння худоби (ДСТУ 3938);

8 Субпродукти птиці - потрухи (печінка без жовчного міхура, серце з перикардом або без нього, м’язовий шлунок без вмісту і кутикули), шия, голова, ноги по гомілково-стопний і крила по ліктьовий суглоби.

9 Лівер – серце, легені, трахея, печінка, діафрагма вилучені з туші в їх натуральному з’єднанні (ДСТУ 3938);

10 Борошно – харчовий продукт, який одержують у результаті переробки зерна злакових та інших зернових культур (ДСТУ 2209);

11 Крупи – харчовий продукт, одержаний під час перероблення круп’яного зерна, в якому сконцентровані корисні поживні речовини, що добре засвоюються. Крупи виготовляють: не подрібнені, подрібнені (для гречаних круп – проділ), подрібнені шліфовані, подрібнені поліровані (ДСТУ 2629);

12 Продукти для дитячого харчування – це продукти призначені, насамперед, для використання під час звичайного періоду відлучення немовляти від годування материнським молоком, а також для поступової адаптації немовлят і дітей до звичайної їжі (CODEX STAN 73) [7];

13 Збалансоване дитяче харчування – це харчові продукти, що надають ті поживні речовини, які, або відсутні в основних харчових продуктах, або наявні в них в недостатній кількості (CAC/GL 8) [8];

14 Крохмаль – рослинний полісахарид загальної формули (С6Н10О5)n, макромолекули якого побудовані з α-D-ангідроглюкозних залишків. Виготовляють: картопляний, кукурудзяний, рисовий, пшеничний, маніоковий, амілопектиновий (ДСТУ 2211);

15 Крохмаль модифікований – крохмаль з властивостями, спрямовано зміненими внаслідок фізичного, хімічного, біохімічного і комбінованого оброблення (ДСТУ 2211);

16 Крохмалепродукти – продукти, одержані від перероблення крохмалю (ДСТУ 2211).

17 Цукор-пісок – харчовий продукт, що являє собою сахарозу у вигляді окремих кристалів розміром від 0,2 до 2,5 мм (ДСТУ 2567).

18 Цукор-рафінад – харчовий продукт, який є додатково очищеним (рафінованим) цукром у вигляді кусків, кристалів та подрібнених кристалів           (ДСТУ 2567).

19 Пудра цукрова – подрібнені кристали цукру розміром не більше ніж 0,1 мм (ДСТУ 2567).

20 Цукор ванільний – суміш  рафінадної пудри або цукру-піску з кристалічним ваніліном або арованілоном і призначений ароматизації борошняних кондитерських і кулінарних виробів (ДСТУ 1009);

21 Сіль кухонна – продукт, який одержують після збагачування і подальшого переробляння галіту і використовують як життєво необхідну смакову речовину (ДСТУ 3747). Поділяють: за способом одержання – виварна, кам’яна, самосадна та осадна; за якістю на ґатунки – екстра, вищий, перший, другий; за видом - з добавками та без добавок; за крупністю – виварна та мелена помелів 0, 1, 2, 3        (ДСТУ 3583);

22 Сіль йодована – харчова сіль з домішкою сполук йоду (ДСТУ 3747). Сіль йодовану застосовують як профілактичний засіб, призначений для профілактики захворювань з йодною недостатністю в організмі людей (ДСТУ 4307);

23 Сіль йодовано-фторована – харчова сіль з домішкою сполук йоду і фтору (ДСТУ 3747);

24 Сік (натуральний) – рідкий продукт, отриманий з одного або декількох видів фруктів і /або овочів механічною дією та законсервований фізичними способами, окрім оброблення іонізувальним випромінюванням, здатний до зброджування але незброджений, без добавок. Виробляють: фруктовий, овочевий, фруктово-овочевий, овоче-фруктовий, з м’якоттю (ДСТУ-П-4283);

25 Нектар – рідкий продукт, отриманий змішуванням свіжого соку, соку-напівфабрикату, концентрованого соку або пюре (протертої плодової маси) з підготовленою питною водою, цукром або медом, у якому масова частка соку і/або пюре не менша 25%, не зброджений але здатний до зброджування, не містить штучних або синтетичних добавок, консервований фізичним способом окрім оброблення йонізувальним випромінюванням і призначений для безпосереднього вживання   (ДСТУ-П-4283);

26 Морс – рідкий продукт, отриманий з фруктового соку або пюре, розчиненного в підготовленій воді з цукром, у якому масова частка соку складає не менше ніж 18% (ДСТУ-П-4283);

27 Соковий напій (напій з доданням соку) - рідкий  продукт, отриманий змішуванням соків одного або декількох видів або пюре (протертих плодів) з підготовленою питною водою, цукром або іншими підсолоджувачами, консервований фізичними або хімічними способами і призначений для безпосереднього вживання (ДСТУ-П-4283);

28 Мед натуральний – продукт переробки медоносними бджолами нектару або паді (ДСТУ 2154);

29 Мед стільниковий – мед, складений в комірках стільників і запечатаний восковими кришечками (ДСТУ 2154);

30 Мед падевий – мед, вироблений бджолами з паді рослинного та тваринного походження (ДСТУ 2154);

31 Мед фальсифікований – перероблений бджолами цукровий сироп або сироп з плодовоягідними соками, а також штучний мед, одержаний нагріванням сахарози з додаванням кислот і ароматичних есенцій.

32 Чай – продукт, виготовлений з чайного листа, який містить таніно-катехіновий комплекс, витаміни, кофеїн. Виготовляють: байховий, чорний, зелений, червоний, жовтий, листовий, дрібний, плитковий, цегляний, розчинний, ароматизований, гранульований (ДСТУ 2208);

33 Маргарин – штучно виготовлений харчовий продукт у вигляді високодисперсної водно-жирової емульсії, за смаком, кольором, ароматом, консистенцією, структурою та поживністю схожий з вершковим маслом, але перевищує його за кількістю поліненасичених жирних кислот. Виготовляють: столові, бутербродні, м‘які, рідкі, дієтичні, висококалорійні, низькокалорійні (ДСТУ 3001);

34 Кондитерський виріб – харчовий продукт, переважно солодкий на смак, з певним ароматом, різний за консистенцією і формою. Кондитерські вироби розподіляються на дві основні групи: цукрові та борошняні. Виготовляють: цукерки, карамель, драже, ірис, шоколад, марципан, пастила, зефір, мармелад, халва, печиво, крекер, галети, вафлі, тістечко, торт, пряник, коврига, рулет, кекс, ромова баба, східні солодощі (ДСТУ 2633);

35 Глазур – кондитерський напівфабрикат, що застосовується для покриття кондитерських виробів (ДСТУ 2633);

36 Какао порошок – тонкоподрібнений какао жмих (ДСТУ 2633);

37 Олія – олія, що являє собою суміш ацилгліцеридів вищих жирних кислот, а також супутніх речовин та видобувається з рослинної олійної сировини. Виготовляють: соняшникову, лляну, конопляну, ріпакову, кукурудзяну, соєву, абрикосову, сливову, вишневу, персикову, виноградну, мигдалеву, гірчиці, арахісову, рицинову, пальмову, кокосову, пальмоядрову, оливкову, рисову (ДСТУ 2423);

38 Оцет – продукт, одержаний внаслідок аеробного окислення етилового спирту оцтовокислими бактеріями, призначений для використання як приправа до їжі і для консервування (ДСТУ 2450);

39 Масло – харчовий продукт, що містить виключно молочний жир та плазму молока, рівномірно розподілену у жирові фазі (ДСТУ 4399);

40 Емульгатори для молочних продуктів – поверхнево-активні речовини, що сприяють створенню або зберіганню гомогенної суміші двох або більш несумісних фаз у молочних продуктах (ДСТУ 2212);

41 Ароматизатори для молочних продуктів – речовини, які застосовують для надання аромату молочним продуктам (ДСТУ 2212);

42 Стабілізатори для молочних продуктів – речовини, які вводять до складу молочних продуктів для зміцнення структури та надання їй стійкості (ДСТУ 2212);

43 Наповнювачі для молочних продуктів – продукти, які вводять до складу молочних продуктів для надання їм нових смакових властивостей або підвищення харчової чи біологічної цінності (ДСТУ 2212);


ДОДАТОК Б

Бібліографія

(довідковий)

 

1 CODEX STAN 1 – Етикетування фасованих харчових продуктів. Загальний стандарт Кодексу. Перегляд: 1-1991

2 Директива Європейського парламенту і Ради 2001/18 /ЕС от 12 марта 2001 р., щодо навмисного викиду в атмосферу генетично модифікованих організмів.

3 Регламент Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 1830/2003 від 22 вересня  2003 г. щодо контрольованого розповсюдження та маркування генетично модифікованих організмів, а також контрольованого розповсюдження генетично модифікованих харчових продуктів та кормів, виготовлених з генетично модифікованих організмів та зміни Директиви 2001/18/ЕС (OJ 2003 L 268/24).

4 Методика визначення хімічного складу та енергетичної цінності продуктів харчування, затверджена Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України                                   від 18.01.2000 р. № 3/6.

5 САС/GL 2 Етикеткування харчової цінності харчових продуктів. Настанови Кодексу. Перегляд: 1-1993. Зміна: 2003

6 CODEX STAN 108-1981 Води мінеральні питні. Стандарт Кодексу. Перегляд: 1-1997. Зміна: 1-2001

7 CODEX STAN 73-1891 Продукти дитячого харчування консервовані. Стандарт Кодексу. Зміна: 3-1989

8 CAC/GL 8-1991 Рецептурне додаткове харчування (дитячі суміші) для немовлят старшого віку та маленьких дітей. Настанови Кодексу


___________________________________________________________________________

67.040, 67.230

Ключові слова: виробник, інформація, маркування, споживач, строк придатності, етикетка, харчовий продукт, ярлик

 

Владимир Заниздра

Основатель сайта Baker-Group.net. Более 25-ти лет опыта в кондитерском производстве. Более 20-ти лет опыта управления. Опыт в организации и проектирования производства с нуля. Сайт: baker-group.net/contacts.html Эл. почта Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Другие материалы в этой категории: « Про пищевые добавки Уроки управления (АФ) »

1 Комментарий

Оставить комментарий

Календарь

« Декабрь 2016 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Рекомендуемые материалы