Вимоги безпеки до виробничого устаткування.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
1. Загальні вимоги

1.1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90.

1.2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечноі експлуатації парових і водогрійних котлів.

1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.

1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.

1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.3.028-82.

1. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, грузових електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок, змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

1. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93.

1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника устаткування та машин,, а також їх розробника від забезпечення додаткових вимог безпеки, зумовлених особливостями призначення, експлуатації та конструкції устаткування, а також не звільнюють підприємства-споживачі від обов’язків забезпечення заходів безпеки праці, що вимагають умови роботи.

1.11. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування, систем та елементів конструкції, а також концентрації парів, аерозолей та інших шкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації у числовому виразі повинні вказуватись у стандарті, технічних умовах на машину, устаткування у розділі “Вимоги безпеки”.
В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюють з виділенням шкідливих газів, парів, пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо необхідного об’єму повітря, що відсмоктується від них.

1.12. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби або такі, що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні, повинні відповідати вимогам цих Правил.

1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування, що виготовляється в майстернях харчових підприємств, повинне відповідати вимогам ГОСТів, цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці, затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації.

2. Вимоги до головних елементів конструкції

2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та покрить, які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами, має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров’я України, якщо щодо них немає діючого дозволу.

2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати:
- вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих Правил;
- вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування;
- особливості транспортування устаткування до місця установлення;
- вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу.

2.3. Устаткування, що виділяє тепло, повинне бути теплоізольоване таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 °С.
Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.

2.4. Устаткування або частини його, що є джерелами виділення вологи, газів та пилу, повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувані або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей.

2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.

2.6. Фланцеві з’єднання, сальники насосів та мішалок, крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю (вуглеводів жирного та ароматичного рядів, чотирихлористого вуглецю тощо) повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин, що труться.

2. Виробниче устаткування, для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пневмо або гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування.

2. При встановленні вимірювальних приладів, апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи, що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру.

2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів, розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування, повинна бути автоматичною або дистанційною.

2.10. Конструкція машин, апаратів, посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні, добавленні компонентів, рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту.

2.11. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість такого самочинного переміщення.
Конструкція накривок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або накривки повинні бути обладнані фіксатором положення Відчинено”. Застосовувати для цієї мети гачки, дріт тощо не дозволяється.

2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.

2.13. Завантаження, переміщення, вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані.

2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:
- шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.029-80;
- вібрацію - за ГОСТ 12.1.012—90.

2.15. Конструкція устаткування не повинна затрудню вати вивантаження, повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування, повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон.
Очищення та миття повинні забезпечуватись, як правило, без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки (видалення залишку, промивка, пропарювання, дегазація) повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу.

2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів, що легко випаровуються при температурі вище 45 °С, повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами - покажчиками рівня продукту в ємкості.
Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 °С та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки, що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати, розташовані під накривкою.

2.1 Резервуари, збірники, апарати, мірники, які запов- няюються шкідливими, вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами, повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин, що працюють під тиском, повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів, самопливом та іншими засобами до складських резервуарів, технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів.

2.1 Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня, нижнього -від одного.

2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань, що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів.
Засоби виміру рівня' мірними рейками, штоками тощо, пов’язані з необхідністю розгерметизації апаратури, не допускаються.

2.20. Технологічне устаткування, де в разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами.
Замість інертного газу, там де це допускається за умовами технології, можливе застосування водяної пари.

2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змійовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо) при відкриванні накривок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих накривках.

2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями, регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами.

2.23. Машини та устаткування повинні мати форму, конфігурацію, обробку та лакофарбне покриття, які забезпечують:
- вільне обслуговування (пуск, зупинка, мащення, огляд, регулювання тощо);
- прибирання, миття, протирання машини до повного видалення з неї бруду, пилу тощо;
- обробка та лакофарбне покриття повинні бути механічно міцними, стійкими щодо дії кліматичних факторів, миючих рідин та виробничих середовищ.
При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори:
розпізнавального забарвлення - відповідно з ГОСТ 14202-69;
- сигнальні та безпеки - відповідно з ГОСТ 12.4.026-76.

3. Вимоги до механізмів керування

3.1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040-78 або написи, що пояснюють їх функціональне призначення.
Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування.

3.2. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання.

3.3. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається, за такими винятками:
- на устаткуванні, що обслуговується одним оператором, і ширина зони обслуговування якого більше 2.5 м, можуть встановлюватись дублюючі кнопки “ПУСК” та “СТОП” за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони;
- при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках, коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях, а також при наявності складних агрегатів, що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись:
- звукова або світлова сигналізація - за ГОСТ 21786-76, сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи, відповідальної за їх обслу-говування;
- апарати (вимикачі, перемикачі, вилки роз’єднання), що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії, зупинених на ремонт;
- спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням.

3.4. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах, крім того, кожна машина, що входить до складу потокової лінії, повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування, розташованими безпосередньо на машині.

3.5. Панелі пульту керування необхідно встановлювати:
- в горизонтальній площині або під кутом до ЗО градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0.6-1.0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування;
- під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1.0-1.3 м;
- у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1.3-1.6 м від підлоги.
На пульті керування мусять бути прилади та пристрої, що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх граничнодопустимих робочих значень, а також прилади, що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях.

3.6. Органи керування виробничим устаткуванням, що обслуговується одночасно кількома особами, повинні мати блокування, що забезпечує необхідну послідовність дій.
У випадку, коли частина устаткування, що являє собою небезпеку для людей, знаходиться поза межами видимості оператора, повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі.

3. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту, бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок, червоного кольору, з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис “Аварійне вимкнення”.

3. Великогабаритні машини, при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі, а також конвеєри, довжина яких перевищує 10 м, повинні мати аварійні кнопки “СТОП”. Кількість аварійних кнопок повинна бути такою, щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця, де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки “СТОП” повинні бути у кожному приміщенні.
Крім того, конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.
В місцях підвищеної небезпеки конвеери повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

3.9. Конвеєри довжиною понад 50 м, або такі, що проходять через ряд суміжних приміщень, повинні бути обладнані сигналізацією, зблокованою з пусковим пристроєм.

3.10. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи.
На машинах, які мають головний привід та привід окремих механізмів, у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них, двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів.

3.11. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне, при необхідності, мати кнопку негайної зупинки, що виключає одночасно всі приводи (там, де це допустиме технологічним процесом). При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки “Стоп” повинні бути у кожному приміщенні.

3.12. На конвеєрах, що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації.

3.13. Приводи конвеєрів та машин, що ними об’єднуються, повинні бути зблоковані таким чином, що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу, що транспортується.

3.14. Органи керування (засувки, крани тощо), розташовані вище 1.7 м від рівня підлоги або заглиблені, повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування.

3.15. Контакти апаратів вмикання та вимикання (кнопок, перемикачів тощо) устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.

3.16. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.000-75.

3.1 Ручки важелів, маховички та інші механізми керування, які можуть зазнавати нагріву (переохолодження) або випадково опинитись під струмом, мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів.

3.1 Органи ручного керування (ручки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями або важілі), що знаходяться на рухомих елементах машин, при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись.

3.19. Пускові механізми, що керують напрямком руху мехамізмів, повинні мати фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає конкретному напрямку руху механізмів, повинне бути позначене стрілкою та написом, що вказує напрям руху.

3.20. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини (дробарки тощо).
Владимир Заниздра

Основатель сайта Baker-Group.net. Более 25-ти лет опыта в кондитерском производстве. Более 20-ти лет опыта управления. Опыт в организации и проектирования производства с нуля. Сайт: baker-group.net/contacts.html Эл. почта Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Оставить комментарий