Складські будівлі
1. Загальні вимоги
1.1. Склади, в тому числі навіси, естакади, відкриті складські площадки загального призначення (готової продукції, сировини, напівфабрикатів та матеріалів) повинні від¬повідати вимогам СНиП 2.11.01-85 та СНиП 2.01.02-85*.
1.2. Склади для зберігання балонів, заповнених газами, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та Правил безпеки у газовому господарстві.
1.3. Приміщення та площадки для зберігання легкозаймистих речовин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
1.4. Тара для зберігання речовин та матеріалів повинна відповідати вимогам нормативних документів.
1.5. Зберігання хімічних речовин, реактивів, вибухо-пожежонебезпечних матеріалів повинне здійснюватись з дотриманням вимог Порядку сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів згідно з додатком 10.
1.6. Для кожного складу повинні бути опрацьовані та затверджені власником підприємства інструкції з безпечного зберігання та проведення робіт на складі, складений опис всіх матеріалів, сировини, продуктів. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки (цілісність, герметичність, наявність маркірування).
1.7. Покрівля металевих, залізобетонних резервуарів для зберігання сировини, матеріалів, продуктів повинна мати огородження.
1.8. Застосування навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння, а також автокарів для робіт усередині приміщень або залізничних вагонів, контейнерів не дозволяється.
1.9. Устаткування складів до початку виконання робіт повинне бути відремонтоване, випробуване та здане комісії за актом.
1.10. Площа віконних прорізів в приміщеннях сховищ повинна бути якнайменшою, але не менше площі, визначеної розрахунком димовидалення при пожежі. При відсутності в приміщеннях сховищ віконних прорізів необхідно передбачати шахти димовидалення у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-91.
У випадку використання склоблоків у віконних прорізах необхідно улаштувати відкривні віконні фрамуги загальною площею, визначеною розрахунком димовидалення при пожежі.
1.11. Затарована сировина та готова продукція, що зберігаються не на стелажах, повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського приміщення необхідно залишати проходи шириною, що дорівнює ширині дверей, але не менше 1.0 м.
При ширині складу більше ніж 10 м уздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2.0 м.
При складуванні затарованих вантажів (мішки з сипучими вантажами, ящики, короби зі штучними вантажами тощо) необхідно передбачати проходи між штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін — не менше 0.8 м.
Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені, мати написи гранично допустимих навантажень на них.
1.12. Спосіб укладання вантажів повинен забезпечувати:
— безпеку працюючих на штабелі та біля нього;
— стійкість штабелів та вантажів, які знаходяться на них;
— механізоване розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підйомно-транспортного устаткування;
— циркуляцію повітряних потоків при природній або штучній вентиляції закритих складів.
1.13. Ширина проїздів складів, по яких рухається цеховий транспорт (візки, штабелеукладачі, електронавантажувачі, електрокари тощо), повинна встановлюватись з урахуванням габаритів навантажених транспортних засобів плюс 0.8 м при односторонньому русі, а при зустрічному русі — не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1.5 м.
Відстань поміж штабелями для проїзду електронавантажу- вача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3.5 м, для проїзду без штабелювання — не менше 2 м.
1.14. Відстань від штабеля до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
1.15. Двірні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів, що використовуються, не менше ніж на 0.2 м по висоті і 0.6м — по ширині до кожної сторони. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше 2.4 м і висотою — не менше 2.5 м.
1.16. Двері складських приміщень повинні відчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах (окрім складів безтарного зберігання цукру).
Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням уздовж напрямних рейок, які виключають падіння дверей при виходженні роликів з напрямних рейок.
1.17. Підлоги складських приміщень повинні мати тверде, рівне покриття, що забезпечує безперешкодне переміщення транспортних засобів.
1.18. Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислотостійкі плити, вініпласт тощо).
1.19. Окремі несуцільні перекриття, площадки і верхні конвеєрні галереї складів повинні мати поруччя висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від площадки.
1.20. Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна не менше ніж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів необхідно приймати не більше 16 %о: при розміщенні їх в закритих приміщеннях і не більше 10 %о — при розміщенні назовні.
1.21. Складські приміщення, в залежності від їх площі та виду матеріалів, які зберігаються, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами, наведеними у додатку 21.
1.22. Автоматичне пожежогасіння, пожежну сигналізацію і охоронну сигналізацію необхідно передбачати у відповідності з Переліком споруд і приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до додадка 5.
Установками автоматичного пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути обладнані складські приміщення для зберігання:
— горючих вантажів площею 1000 кв. м і більше або не¬горючих вантажів у горючій упаковці площею 1500 кв. м і більше;
— горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці, що розміщені в підвальних поверхах, площею 700 кв. м і більше.
Установками автоматичного пожежогасіння повинні бути обладнані стелажі висотою від 5.5 м і більше для зберігання горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці.
1.23. В складах повинні вивішуватись номери телефонів пожежної охорони та медичних установ, куди необхідно звертатись у разі пожежі та травм.
У визначеному місці складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхідних медикаментів.
1.24. Будівлі і споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщенні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м.
1.25. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин.
1.26. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1×2.4 м, а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів.
1.27. При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі умови:
— при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати п’яти — для ГР, трьох — для ЛЗР;
— по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок;
— проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м, а інші — не менше 1 м;
— допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси.
1.28. У складських приміщеннях класу II і На світильники повинні бути при лампах розжарювання — з ковпаками з силікатного скла, при лампах ДРЛ — з металевими сітками або іншими пристроями, що перешкоджають випаданню лампи, при люмінісцентних лампах — з вводами, виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах.
2. Вимоги до зберігання та транспортування
кислот, лугів та інших хімікатів
2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, які зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення, ізольовані одне від одного протипожежними перегородками І типу вогнестійкості.
Кислоти, луги та інші хімікати, що застосовуються у виробництві та в лабораторіях, повинні зберігатись на складі хімматеріалів або на спеціально відведених площадках.
2.2. Процеси, пов’язані з розвантаженням хімікатів із вагонів або автомобілів, транспортуванням та укладанням усередині складу, повинні бути механізовані.
При цьому недопустиме розпилювання і виділення ма¬теріалів у повітря та розливання по підлозі.
2.3. Не дозволяється транспортування, завантаження та розвантаження кислот, лугів та рідких хімікатів за допомогою механічних підйомних споруд, за винятком ліфтів та шахтопідйомників.
2.4. Проїзд людей в транспорті, що завантажений кислотами та лугами, не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лугів разом з іншими матеріалами.
2.5. Склади хлору, кислот, лугів, аміаку, сірчистого ангідриду, активованого вугілля та інших реагентів повинні обладнуватись:
— постійно діючою механічною та аварійною вентиляцією у відповідності зі СНиП 2.04.05-91;
— освітленням робочим та аварійним;
— опаленням та телефонним зв’язком.
2.6. Перед входом до складів повинні бути вивішені попереджувальні знаки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76.
2.7. Концентрована сірчана кислота повинна зберігатись в ємкостях, що виготовлені зі сталі, розбавлені розчини сірчаної кислоти (нижче 78%) та соляна кислота — в ємкостях, що виготовлені з кислототривкого матеріалу або сталі і покриті зсередини кислототривким матеріалом.
Не дозволяється розведення концентрованої сірчаної кислоти в сталевих ємкостях, в яких вона зберігається.
Зберігання лугів в алюмінієвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється.
2.8. Ємкості для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах, з’єднаних зливними трубами з аварійною ємкістю, огороджуватись обваловкою, що перешкоджає розливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0.2 м вище за розрахунковий рівень рідини.
2.9. Ємкості для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім завантажувальним та нижнім (для очищення) люками, переливними трубами та відводами до запасних (аварійних) ємкостей, повітряним клапаном, захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для зливу, запірною арматурою.
Аварійна ємкість повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару.
Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих з’єднань над проходами. Всі фланцеві з’єднання цих трубопроводів повинні бути захищені металевими кожухами.
2.10. Переріз переливної труби повинен перевищувати переріз живильної труби не менше, ніж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше
0. 15 м від верхнього рівня ємкості.
2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальної особи. Подача кислот та лугів до ємкостей, мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів, сифонів, вакууму та самопливом.
Не дозволяється переносити кислоти та луги у відкритих посудинах.
Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб.
2.12. При транспортуванні кислот, лугів, інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевій тарі (автоцистерни тощо) перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технічного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88.
Особи, що транспортують та супроводять вказані вантажі, повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій.
2.13. Насосна станція для перекачки кислот та лугів повинна бути розміщена в окремому приміщенні і обладнана припливно-витяжною вентиляцією.
Кнопки пускачів кислотних та лужних насосів повинні дублюватись так, щоб дублюючі кнопки були винесені на місце надходження кислот та лугів.
Робота усередині ємкостей повинна здійснюватись у від-повідності з розд. 7.2.2. ч.1 цих Правил.
2.14. Зберігати кислоти, луги та інші хімікати у підвальних приміщеннях не дозволяється.
2.15. Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах.
2.16. Хлорне вапно, динатрієву сіль дихлорізоціанурової кислоти необхідно зберігати в щільній дерев’яній або металевій, захищеній від корозії тарі ізольовано від горючих речовин та балонів зі стисненими газами.
2.17. Аміачну воду, перекис водню (3-30% розчин), карболову кислоту, йодинол, диоцид необхідно зберігати у скляній або металевій тарі.
2.18. Миючі засоби (дезмол тощо) необхідно зберігати в щільно закритій тарі.
2.19. Формалін необхідно зберігати в скляних пляшках, дерев’яних, емальованих або алюмінієвих бочках.
2.20. Активоване вугілля необхідно зберігати в пакетах або в металевих закритих барабанах.
2.21. їдкий натр (каустичну соду) необхідно зберігати: кристалічний — в сталевих гофрованих барабанах, рідкий — в сталевих бочках.
2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Використання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється.
2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном, на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйомного механізму.
2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в метале¬вих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщен¬нях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м.
2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком, що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи.
2.26. Плавикова кислота повинна зберігатися в парафінованих бутлях, встановлених у ящики.
2.27. Кожна бочка, балон, бутель, ящик, мішок тощо повинні мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями, без яких зберігання хімічних речовин не дозволяється. На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати, що виявлені па складі, підлягають аналізу або знищенню.
2.28. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних хімічних речовин, які можуть вступити у взаємодію, не дозволяється. Порядок сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів необхідно виконувати згідно з додатком 10.
2.29. Розфасовування хімічних речовин необхідно виконувати в приміщенні, ізольованому від їх сховища.Розфасовування цих речовин повинні виконувати одночасно не менше двох робітників.
2.30. Для розфасовування препаратів належить мати комплект інвентаря: циліндри, ложечки, совки пластмасові та металеві, лопаточки тощо. За певною речовиною закріплюється відповідний комплект, який після використання необхідно вичистити та вимити.
2.31. Розфасовувати хімічні речовини необхідно в таку і ару і в таких кількостях, щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки.
2.32. В складських приміщеннях бутелі з кислотами повинні зберігатись у кошиках або дерев’яних обрешітках, висланих зсередини соломою або стружкою, змоченими розчином хлористого кальцію.
2.33. Склад хімматеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для нейтралізації та поглинання розлитих лугів або кислот (вапно, пісок) та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих, легко доступних місцях.
2.34. Транспортування вантажів, які знаходяться в скляній тарі (кислот, лугів тощо), повинно виконуватись у спеціально для цього пристосованих ношах, візках із гніздами за розміром тари, що перевозиться; стінки гнізд повинні бути оббиті м’яким матеріалом (рогожа, повсть тощо); бутелі та інша скляна тара повинні встановлюватись у гнізда збоку, для чого гнізда повинні мати бічні дверцята з замками.
2.35. Укладання бутелів з кислотами, лугами та іншими хімікатами у кузов автомобіля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог:
— скляну тару з рідинами необхідно встановлювати в стоячому положенні, горловинами (корками) догори;
— кожне місце вантажу повинно бути окремо закріплене в кузові таким чином, щоб під час руху, зупинок та поворотів вантаж не зміщувався по підлозі кузова та не перекидався;
— не дозволяється встановлювати вантажі в скляній тарі один на один (у два ряди) без відповідних прокладок, які охороняють нижній ряд від бою під час перевезення.
2.36. Ручне перенесення бутелів з хімічними речовинами допускається тільки удвох на відстань не більше 25 м та по рівній поверхні з прийняттям необхідних заходів проти розбризкування.
2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку, правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин, а також токсичний вплив хімічних речовин на організм людини та вміти надати першу допомогу потерпілим згідно з додатком 20.
2.38. Склади хімічних речовин повинні укомплектовуватися аптечними шафами зі слідуючими наборами медикаментів (щонайменше):
— нашатирний спирт;
— ефіро-валеріанові краплі;
— марганцевокислий калій;
— двовуглекисла сода;
— очищена крейда;
— перекис водню;
— йодна настойка;
— активоване вугілля;
— порошки від головного болю;
— аміак у 10% розчині;
— рослинна олія;
— оцтова кислота у 5% розчині.
2.39. Робота на складах хімічних речовин допускається лише з використанням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил.
3. Склади балонів з горючими газами
3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу.
3.2. При зберіганні балонів на відкритих площадках необхідно захистити їх від впливу сонячних променів, атмосферних опадів та грунтових вод.
3.3. Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається лише біля глухих негорючих стін виробничих будівель.
Зберігати групові балонні установки необхідно в шафах або спеціальних замкнених будках з негорючих матеріалів. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.
3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне, парове пониженого тиску або повітряне опалення.
Балони з газом, встановлені в приміщеннях, повинні знаходитись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів та печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим полум’ям — не менше 5 м.
3.5. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатись окремо від балонів с киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами, а також від токсичних газів.
3.6. При зберіганні та транспортуванні балонів з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами — недопустимо.
При кантуванні балонів з киснем вручну не дозволяється братись за вентилі.
3.7. При складуванні не можна допускати співударяння балонів, падіння ковпаків та балонів на підлогу.
3.8. Балони з горючими газами, з яких виявлене витікання, необхідно терміново видалити зі складу.
3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.
Одяг та взуття працівників на складах балонів з горючими газами повинні відповідати вимогам п. 6.1.50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази.
3.10. Складські приміщення для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу механічну вентиляцію, яка забезпечує безпечні концентрації газів.
3.11. У складах балонів з газами не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали та предмети.
3.12. На відстані 10 м навколо складу з балонами не дозволяється зберігати будь-які горючі матеріали та проводити роботи з вогнем.
3.13. Заповнені горючим газом балони, що мають башмаки, повинні зберігатись у складах у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони необхідно встановлювати у спеціально обладнані гнізда, кліті або огороджувати бар’єром.
3.14. Балони, які не мають башмаків, повинні зберігатись в горизонтальному положенні на дерев’яних рамах або стелажах.
При укладці балонів у штабелі висота їх не повинна перевищувати 1.5 м, всі вентилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками та повернуті до однієї сторони.
3.15. При вантаженні, розвантаженні та транспортуванні балонів зі стисненим, зрідженим і розчиненим газом повинні виконуватись такі правила:
— транспортування до місця вантаження або розвантаження необхідно виконувати на спеціальних візках, конструкція яких повинна забезпечувати перевезення балонів без тряски та ударів (візки повинні мати гнізда за розміром балонів, оббиті повстю);
— вентилі балонів при транспортуванні повинні бути закриті ковпаками;
— кузов автомашини для перевезення балонів повинен бути обладнаний спеціальними контейнерами або стелажами з виїмками за розміром балонів, оббитих повстю, колодки повинні мати запорні пристрої, які охороняють балони, що перевозяться, від струсів та ударів;
— при вантаженні балонів у кузов автомашини більше ніж у один ряд необхідно застосовувати прокладки, які охороняють балони від зіткнення поміж собою.